Ще один удар
Миколаїв, Україна
У Миколаєві тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованої будівлі обласної держадміністрації. Наразі там цілодобово працює близько 50 рятувальників.
За даними ДСНС, на ранок 1 квітня з-під завалів витягли тіла 24 загиблих людей, ще 40 осіб дістали поранення. Як припускають, у мить влучання ракети в будівлі було до 300 осіб. Більшість із них дивом врятувалася.
Голова облдержадміністрації Віталій Кім каже, що ситуація в місті контрольована, але економічний стан викликає занепокоєння.
[Віталій Кім, голова Миколаївської ОДА] «Економічна ситуація катастрофічна, бо підприємці допомагають армії своїми запасами та платять зарплату з власних резервів. Є лише деякі підприємці, які працюють, але їхні логістичні ланцюги повністю зруйновані».Віталій Кім закликав іноземні компанії та компанії з інших регіонів України допомогти місту, купуючи продукти місцевого виробництва.
Нагадаємо, у вівторок, 29 березня, унаслідок влучання російської ракети в дев’ятиповерхову Миколаївську облдержадміністрацію було майже повністю зруйновано центральну секцію будівлі. Проте займання не сталося.
Миколаїв, який уже ось як місяць чинить опір російському наступу, уважається ключовим для російських військ. Вони хочуть через нього взяти Одесу сушею, щоб контролювати регіон Чорного моря.
2. Новий теракт в Ізраїлі: застрелено п’ятьох
Стрілянина на вулицях
Бней-Брак, Ізраїль
Ще один теракт в Ізраїлі. У передмісті Тель-Авіва араб почав стріляти по перехожих. Загинуло щонайменше п’ятеро людей. Зрештою нападника застрелив поліціянт. Це вже третій за тиждень смертоносний напад у країні за участю арабів.
[Оріт Леві, очевидиця]:«Я була внизу на подвір’ї з моїми двома дітьми. Ми повернулися додому й лягли спати. Пролунали вибухи. Будинок тремтів. Я подумала, що це залишки феєрверків після святкування Пуриму. Але вибухи тривали. Я виглянула у вікно й побачила терориста прямо навпроти будівлі з автоматом M-16. Тієї ж миті я стягнула своїх дітей на підлогу. Стрілянина не стихала».
Як припускають, нападник був палестинцем із села, що біля міста Джанін, яке на Західному березі річки Йордан.
Він убив чотирьох мирних жителів, серед яких двоє громадян України, а ще офіцера поліції, який прибув на місце події. Лише потім його застрелили.
[Міріт Бен Майор, речник поліції]:«Тут, у центрі міста Бней-Брак, терорист зі зброєю в руках прийшов та вбив двох громадян Ізраїлю. Далі він убив ще одну людину на іншій вулиці, потім пройшов на іншу вулицю і вбив ще одну. Він міг і далі чинити свою розправу, але поліціянт, який його побачив, застрелив його та зупинив ці вбивства».
Відповідальність за напад не взяло жодне угруповання.
Палестинський президент Махмуд Аббас засудив вбивство мирних жителів і застеріг від нападів у відповідь. Зокрема, з боку мешканців єврейських поселень.
Виступив зі зверненням і прем’єр-міністр Ізраїлю.
[Нафталі Бенет, прем’єр-міністр Ізраїлю]:«Перед нами непрості часи. Ми потерпаємо від тероризму від початку сіонізму. Вони не зломили нас тоді й не зломлять сьогодні».
Це вже третій за кілька днів напад у країні. Загалом їхніми жертвами стало 11 осіб. Раніше інший чоловік напав із ножем на мирних жителів у Беер-Шеві. А через кілька днів у Хадері двоє відкрили вогонь по поліціянтах.
3. Рекордна інфляція у Франції заважає Макрону переобратися
Висока інфляція
Франція
Інфляція у Франції досягла у березні рекордно високого рівня. Споживчі ціни зросли на 1,6 %. Це набагато більше, ніж прогнозували економісти. Загалом за 12 місяців інфляція досягла 5,1 %.
[житель Франції]:«Нам страшно, бо ми на пенсії, а розмір цих пенсій залишається тим самим. Їх підвищували дуже давно, і наша купівельна спроможність падає. Нам уже важко навіть купити їжу».
Усе дорожчає: від харчів до пального. Рибалки кажуть, що тепер їм не вигідно виходити в море.
[житель Франції]:«Інфляція дуже на нас позначилася через ціни на пальне. Усе дуже складно. Рибалки повинні виходити в море, але риби біля берега лишилося небагато. Вони мають іти далі, але це витрати на пальне».
Інфляція стала великою проблемою для Емманюеля Макрона, який через кілька днів хоче переобратися на другий президентський термін.
[житель Франції]:«Здрастуйте, пане президенте. У мене до вас запитання. Мені цікаво, що ви робите стосовно вартості життя, бо я, як батько, якому 46 років, не можу жити на свою зарплату. Це нормально?» [Емманюель Макрон, президент Франції]:
«Ні. Але магічної формули немає, це правда. Для ціни на пальне немає магічної формули. Що ж до вартості життя, то ми виділили 20 мільярдів євро». [житель Франції]:
«Я згоден із вами, пане президенте, але сьогодні я нічого не знаю про 20 мільярдів євро. Знаєте чому? У мене немає права ні на що».
Досі уряду Франції вдавалося тримати інфляцію нижчою, ніж у більшості інших країн єврозони. Цього досягали завдяки субсидіям у газовий та енергетичний сектори.
[житель Франції]:«І так під час кожних виборів. Ми налаштовані трохи скептично. Навіть якщо буде новий президент, нічого не зміниться».
4. Іракський Курдистан готовий постачати нафту та газ до Європи
Готовий постачати
Дубай, ОАЕ
Іракський Курдистан здатний компенсувати принаймні частину дефіциту енергоносіїв у Європі. Про це заявив його прем’єр-міністр Масрур Барзані на галузевій конференції в Дубаї.
[Масрур Барзані, прем’єр-міністр Іракського Курдистану]:«Я впевнений, що Курдистан на тлі чимраз вищого світового попиту скоро стане важливим джерелом енергії. Невдовзі ми станемо великим постачальником газу для решти Іраку, Туреччини та Європи».
Барзані каже, що уряд Іракського Курдистану, як і раніше, виконує вже підписані нафтові та газові контракти. Він також готовий допомагати іншим країнам регіону.
[Масрур Барзані, прем’єр-міністр Іракського Курдистану]:«Якщо наші партнери в Багдаді готові з нами працювати, тоді Курдистан зможе покрити хоча б частину дефіциту нафти в Європі».
У попередні роки міжнародні нафтові компанії інвестували в Іракський Курдистан мільярди доларів. Автономний регіон має величезні невикористані запаси нафти та безпечні умови.
Також місцева влада підписує вигідні контракти про розподіл продукції. Вона розробляє родовища незалежно від федерального уряду Іраку.
Утім, у лютому федеральний суд Іраку визнав закон про нафту й газ Іракського Курдистану неконституційним і зажадав, щоб курдська влада передала свої запаси сирої нафти під централізоване управління.
Барзані назвав цей крок серйозною несправедливістю.
5. Населе Азорського архіпелагу пережив уже 14 000 підземних поштовхів
Під загрозою виверження вулкана
о. Сан-Жорже, Португалія
Президент Португалії побував на острові Сан-Жорже в Атлантиці, щоб підбадьорити місцевих жителів. За один тиждень вони пережили 14 тисяч землетрусів. Поштовхи були магнітудою до 3,3. Проте сейсмологи оголосили четвертий рівень небезпеки виверження вулкана.
Багато хто переїхав на східний бік острова, куди перевезли й пацієнтів лікарень та жителів будинків для людей похилого віку.
На допомогу вже прибули військовики. Вони облаштували табір для евакуйованих. Поки що він розрахований на 100 осіб. Але невдовзі тут буде більше наметів.
[Марселу Ребелу де Соуза, президент Португалії]:«За нетривалий час армійці дуже швидко розгорнули табір для тих, хто покине свій дім. І я вже знаю, як він працюватиме. Сподіватимемося, що його не доведеться використовувати, але якщо він знадобиться, то зможе задовольнити всі потреби».
На Сан-Жорже звикли до періодичних підземних поштовхів, але зараз ситуація аномальна. Сейсмологи вважають, що може початися потужне виверження, якого тут не було вже понад сто років.
На острові живе коло 9000 осіб, і півтори тисячі з них уже покинули острів.
[жителька острова Сан-Жорже]:«Я попросила таксиста сфотографувати нас (із чоловіком) біля дому, бо не знаю, чи буде він таким же, коли ми повернемося».
Однак сейсмологи не можуть визначити, чи буде виверження, а якщо буде, то коли. Зараз вони беруть проби газів, щоб дістати відповіді на ці запитання.
Торік вулканолог Фатіма Вівейруш їздила на острів Пальма, де три місяці вивергався Кумбре-В’єха. Там вона брала участь у дослідженнях разом з іспанськими колегами.
[Фатіма Вівейруш, вулканолог]:«У нас тріщинний вулкан, подібний до того, який я недавно бачила на Пальмі. Тому тут може статися щось подібне до того, що було на іспанському острові. Тільки це буде з поправкою на особливості острова Сан-Жорже».
Сан-Жорже — один з островів Азорського архіпелагу, що належить Португалії. Найсильніші землетруси тут були у XVI, XVIII та XIX століттях.
6. Китай веде приховану пропаганду в соціальних мережах
Прихована пропаганда
Як Китай проникає до соцмереж
Одночасно з тим, як Китай заявляє про свою економічну міць, він таємно створює мережу агентів у соцмережах. Вони злагоджено спростовують критику на адресу китайської влади.
Такого висновку дійшло інформагентство «Ассошіейтед Пресс». Воно виявило десятки таких облікових записів, які допомагають китайській компартії розповсюджувати пропаганду.
Здебільшого це працівники державних ЗМІ Китаю, які називають себе блогерами-мандрівниками й збирають мільйони підписантів в інстаграмі, фейсбуці та ютубі.
Одна так звана тревел-блогерка й журналістка Лі Цзінцзін опублікувала на своїй сторінці в ютубі відео, у якому висміювала американських журналістів, які висвітлювали війну в Україні.
Є й інша група — це західні блогери, які повторюють на своїх каналах та сторінках прокитайську пропаганду: від становища мусульман-уйгурів до війни Росії проти України.
Вінстон Стерзель — режисер із ПАР. Він разом зі своїм бізнес-партнером десять років прожив у Китаї. Потім вони втекли й стали критиками китайської влади в ютубі. Кажуть, що Пекін часто пропонує гроші за відео з вигідною йому інформацією.
[Вінстон Стерзель, режисер]:«Це лазівка, спосіб уникнути ярлика державного рупора».
Торік до них звернулася одна гонконзька медіакомпанія, яка попросила розповісти на ютуб-каналі про туристичну привабливість провінції Хайнань. Вони вдали, що зацікавилися.
[Вінстон Стерзель, режисер]:«Щойно вони зрозуміють, що ви корисний актив, то починають годувати вас ще більшими пропагандистськими матеріалами. І платити за це. Наприклад, нам запропонували 2000 доларів за те, щоб ми сказали, що COVID поширив білохвостий олень в Америці».
Тепер партнери вимагають ще більшої прозорості й на американських соціальних платформах. Вони закликають, щоби пропагандистський матеріал від китайських користувачів відповідно позначали.
6. На ринку елітного житла в Лос-Анджелесі — рекордний попит
Зміни на ринку нерухомості
Лос-Анджелес, США
Ринок елітного житла в Лос-Анджелесі переживає бум. Продажі в Південній Каліфорнії у 2021 році досягли рекордного рівня. Тут попит перевищив пропонування.
Цей регіон приваблює тих, хто шукає будинок мрії. А високий попит виник тут на тлі пандемії. Багато хто почав переосмислювати свій спосіб життя, і тепер у США популярний каліфорнійський стиль.
Водночас ціни теж зростають. Так, Лос-Анджелес за вартістю нерухомості вже випередив Мангеттен.
[Джойс Рей, агент із продажу елітної нерухомості]:«Продажі зросли вдвічі. Це нечувано. І зараз ми — номер один у Сполучених Штатах».
За 30 мільйонів доларів можна купити дім площею 1200 квадратних метрів. Там дев’ять спалень і 11 ванних кімнат. Стоїть у закритому районі з краєвидом на Беверлі-Гіллз.
[Тріна Веніт, продавець будинку]:«Охочих сила-силенна. Ідуть справжні бої. Пропонували навіть більше, ніж ми просимо. Гадаю, це відбувається тому, що люди шукають унікальної нерухомості».
Тепер жителі штату Каліфорнія закликають владу зробити нерухомість доступнішою, а ще змінити політику зонування. Зараз багато хто мусить переплачувати за бажання оселитися на мальовничих схилах і насолоджуватися близькістю до природи.
Експерти кажуть, що попит на елітне житло в США збережеться і в перших двох кварталах 2022 року. Як причину називають інфляцію і низькі відсоткові ставки.
8. У Мексиці будують електромобілі власної марки
Міський електрокар
Пуебла, Мексика
На цьому заводі в Мексиці вже п’ять років будують машини. Електрокар «Сакуа» розробили разом з іноземними фахівцями. Це перший у країні повністю електричний автомобіль.
Він розганяється до 100 кілометрів за годину. Запас ходу — 160 кілометрів. На заряджання йде вісім годин.
[Насарет Блек, працівниця автобудівельної компанії]:«Нашої батареї вистачає на 3000 циклів зарядки. Коли термін служби спливає, а це стається з усіма батареями, утрачається лише 20 % ефективності. Це означає, що батарею ще можна використовувати».
На заводі приймають відпрацьовані батареї і дають їм друге життя, встановлюючи в інше обладнання.
Електрокар створено для міських умов. Він компактний — лише три метри завдовжки. Важить 380 кілограмів. Кожен автомобіль збирають вручну. Поряд із чоловіками працюють і жінки.
Назва бренду символічна.
[Насарет Блек, працівниця автобудівельної компанії]:«Сакуа — це назва птаха мовою науатль. Він водиться в Мексиці й деяких регіонах Центральної Америки. Цих птахів любив імператор Монтесума. Він дуже значуща особа в історії нашої країни».
Компанія випускає дві моделі електрокарів. Коштують вони коло 30 тисяч доларів.
9. Місто в Бангладеш пропонує нове життя мільйонам переселенців
Кліматичні переселенці
Бангладеш
Колись містечко Монгла, що на південному заході Бангладеш, було уразливим перед повенями та ерозією. Тепер воно пропонує нове життя тим, хто втратив свій дім, землю та засоби до існування через зміну клімату. Тут зміцнили берегову лінію, а також відкрили нові заводи. Так з’явилися робочі місця для тисяч переселенців.
Тут розташований другий за величиною морський порт Бангладеш. А на фабриках трудяться тисячі мігрантів.
[Моніра Хатун, робітниця фабрики]:«Мені зручно, бо далеко їздити на роботу я не могла. Мені було б складно прогодувати сім’ю, якби мусила жити сама й далеко їздити на роботу».
Підвищення рівня Світового океану, ерозія берегової лінії, циклони та вторгнення солоної води — Бангладеш дуже вразливий перед усіма цими явищами.
Світовий банк прогнозує, що вже 2050 року переселенцями через зміну клімату стане понад 19 мільйонів осіб.
Зараз у Монглі живе коло 150 тисяч осіб. Багато хто переїхав із сіл, розташованих біля лісу Сундарбанс. Це один із найбільших у світі мангрових лісів. Він росте на кордоні Бангладеш та Індії.
[Салімул Хук, кліматолог]:«Ми вирішили розвивати другорядні міста, зробити їх стійкими до зміни клімату й зручними для мігрантів. Монгла стала першим таким містом».
Засновники програми кажуть, що визначили вже понад десять міст-супутників, у яких буде зручно розмістити переселенців. Це населені пункти, що прилягають до економічних центрів, таких як морські й річкові порти.
І це буде значно ліпше за теперішню ситуацію. Нині мільйони жителів Бангладеш змушені переселятися до нетрів, які на околицях великих міст, зокрема столиці.
10. Свій водогін та електрика, чи потрібні вони у великих містах?
Автономний дім
Сідней, Австралія
Минуло вже 25 років, як австралієць Майкл Моббс відключив свій дім від сіднейського водопроводу. Проте вода з крана досі біжить. Вона дощова. Стікає закритими жолобами прямо до резервуара об’ємом 8500 літрів.
[Майкл Моббс, власник будинку]:«Якось мені сказали, що без міського водопроводу не обійтися. А я, як дитина, вирішив довести протилежне. До того ж переконаний, що про планету слід ліпше дбати».
У дощову воду завдяки закритим жолобам не потрапляє ні листя, ні інше сміття. Стікаючи до резервуара, вона проходить грубе фільтрування. Власник будинку збирає і використану воду, але в інші резервуари. Вона фільтрується, а далі знезаражується під ультрафіолетовою лампою.
У резервуарах є компресори, що насичують воду киснем. Так підтримується життя корисних мікроорганізмів.
У 60-ті роки вся ця система коштувала дуже дорого, і дешевше було користуватися міським водопроводом. Але нині ситуація змінилася.
[Алехандро Монтоя, співробітник Сіднейського університету]:«Витрати на повторне використання води майже такі ж, як і на водопровідну воду».
Однак дослідження вчених показало, що така система фільтрування води, як у Моббса, недостатньо якісна. Деякі небезпечні для здоров’я речовини можна видалити лише хімічним способом.
Учені ще кажуть, що мешканці багатоповерхівок навряд чи зможуть відмовитися від водопроводу. Адже в місті бракує місця для великих резервуарів.
Тим часом Моббс не обмежився лише автономним водопроводом — він ще встановив на даху сонячні панелі. Завдяки їм чоловік уже сім років не користується міською електромережею.
Але й тут знайшлися критики. Експерти кажуть, що з фінансового погляду це не має сенсу. Електроенергія в містах через велику кількість споживачів недорога, а електропостачання надійне. Відновлювані джерела енергії найбільше підходять для віддалених районів.
[Грегор Вербич, співробітник Центру енергетичних мереж майбутнього]:«Виникає запитання: що робити з тим, що сонячна енергія надходить із перервами. Треба дивитися на проблему цілісно та зберегти весь енергетичний баланс».
Також, на думку фахівців, електроенергія, отримана від енергії сонця й вітру, не безплатна. Адже на підтримування роботи сонячних та вітряних електростанцій однаково треба гроші.
11. Новий одяг зі старого: як іспанські стартапи позбавляють світ від сміття
Робітничий одяг із лахміття
Барселона, Іспанія
Одна компанія в Іспанії переробляє старий одяг. Її працівники впевнені, що настав час забути про швидку моду й почати утилізовувати те, що опиняється на звалищах.
Проєкт розпочали чотири роки тому. Старий одяг спочатку подрібнюють, а потім використовують у виробництві нового.
Сьогодні частка перероблених чи органічних тканин у їхній продукції становить 30 %.
[Карлос Парес, працівник компанії]:«Звісно, за кілька років це співвідношення 70 до 30 зміниться на протилежне. Ми дійдемо до того, що 70 % наших тканин буде виготовлено з перероблених волокон. Отже, ми замкнемо коло. Це наша ціль і наше бачення».
Інша ж компанія, яка розташована в Барселоні, стала одним із найбільших в Іспанії виробників спецодягу з перероблених матеріалів.
[Луїс Рібо, співзасновник компанії ― виробника спецодягу]:«Текстильна промисловість привчила нас отримувати все швидко й за дуже низькими цінами. Але ми не задумаємося, якою ціною ми це одержуємо».
Компанія має вже понад 25 клієнтів. Серед них мережа готелів. Недавно в ній запровадили уніформу, повністю зроблену з перероблених тканин.
[Аврора Монтеро, працівниця готелю]:«Цей одяг нічим не відрізняється. Ще й трохи зручніший».
За даними ООН, на виготовлення одних джинсів треба коло 7500 літрів води. До того ж щороку до океанів потрапляє близько півмільйона тонн мікроволокон, що еквівалентно трьом мільйонам барелів нафти.
12. 70 видів локшини: цей магазин у Бангкоку став дуже популярним
Сама локшина
Бангкок, Таїланд
Локшина швидкого приготування в Таїланді не дивина. Адже країна відома в усьому світі своєю гострою та ароматною вуличною їжею.
Утім, цей магазин став дуже популярним. Особливо серед молоді. Тут пропонують понад 70 видів різної локшини з усієї Азії. Головна особливість у тому, що її можна приготувати прямо тут і відразу покуштувати.
[Ратчадапорн Кронгнгам, відвідувачка]:«Я тут уже втретє. Мені подобається. Хотіла скуштувати щось нове, різні види локшини. Хочу дізнатися, які вони на смак».
Магазин відкрився в Бангкоку торік у жовтні. Його вже відвідали тисячі гостей. Усі хочуть порівняти смаки різної локшини з Індонезії, Південної Кореї, Китаю, Тайваню та Гонконгу.
[Сіраякорн Чароєнтат, відвідувачка]:«Концепція нова й незвичайна. Можна зробити власну страву — це зручно. Ціна для студентів, як порівняти з іншими кафе, теж адекватна».
Порція коштує від 18 центів до 8 доларів. На приготування йде максимум три хвилини.
[Вуттіпхат Чанпон, відвідувач]:«Мені подобається, що можна щось додати. Удома не так, там ти просто розпаковуєш і їси. Але з добавками локшина смачніша».
Власник магазину розповідає, що коли почав збирати всі види локшини, то виявилося, що в Азії їх понад 350. У цьому він побачив можливість для бізнесу.
[Унгкул Вонгколхут, директор магазину]:«Наша мета — надихнути покупців покуштувати локшину швидкого приготування, а не купувати її додому. Вони можуть вибрати свої добавки, і якщо сподобається, приготують те саме вдома».
Локшина швидкого приготування дуже популярна в кількох азійських країнах. Утім, дієтологи попереджають, що постійно її їсти не вельми корисно, адже вона не містить важливих для організму поживних речовин.
13. Тисячі крабів заполонили міста Куби
Навала крабів
Матансас, Куба
Видовище не для людей зі слабкими нервами. Дорогами поблизу кубинського міста Матансас у прямому сенсі ні пройти ні проїхати.
[місцевий житель]:«Це навала крабів. Щоби тут пройти, беремо із собою швабру. Їх дуже багато».
Мільйони крабів повзуть із лісу до затоки на нерест. Вони роблять це щороку, але зазвичай їх менше.
Учені пояснюють причину.
[Рейнальдо Сантана, біолог]:«Через COVID машин на дорогах було мало. Люди сиділи вдома. Мабуть, тому краби так розмножилися. Вони — на всій трасі від Плайя-Ларги до Плайя-Хірона. Це репродуктивна міграція, яку червоні краби здійснюють щороку».
Для автомобілістів цей період не дуже приємний. Гострий панцир може проколоти шину. Багато крабів гине під колесами.
[місцевий житель]:«Краби відлякують туристів — проколюють колеса машин. Тож маємо менше клієнтів, і це дуже на нас впливає».
Утім, не всі туристи бояться.
[Даяна Занона, туристка з Італії]:«Насправді ніколи такого не бачила. Я багато де була — у Таїланді та інших країнах, але ці краби, мабуть, водяться лише тут, на Кубі. Не бачила їх в інших країнах».
Такі міграції крабів цієї пори року можна спостерігати й в інших регіонах Куби, а ще на острові Різдва в південній частині Тихого океану.
14. Лише для соколів: унікальна клініка працює в Катарі
Лікарня для соколів
Доха, Катар
Цей пернатий пацієнт може почуватися в повній безпеці. Операцію роблять найліпші ветеринари столиці Катару. Вони працюють у державній ветклініці, де лікують лише птахів із родини соколових. За день приймають понад півтори сотні пацієнтів.
Соколине полювання для катарців — традиція з глибоким корінням. Хижих пернатих тримають у багатьох сім’ях.
[Ікдам аль-Кархі, директор ветклініки]:«Це хобі популярне серед арабів. Традиція передається від батьків, бабусь та дідусів. Часто можна побачити, як дідусь вчить онука дресирувати птахів і доглядати за ними».
Соколи коштують дуже дорого, тому власники не шкодують грошей і на їхнє лікування. У птахів бувають різні захворювання: вірусні, інфекційні та грибкові. Деякі можуть стати смертельними.
У клініці проводять і косметичні процедури — гострять кігті та дзьоби. Дикі птахи роблять це самостійно, а ось домашнім потрібна допомога.
Також тут замінюють зламане чи втрачене в сутичці пір’я. І для цього є цілий банк. У шухлядах лежить пір’я різних розмірів від птахів різних видів.
[Ікдам аль-Кархі, директор ветклініки]:«Сапсану треба пересаджувати перо від іншого сапсана. Причому воно має бути взяте з того самого місця».
Також сюди птахів приносять на плановий огляд чи огляд перед продажем.
[Хамад аль-Мехшаді, організатор соколиного фестивалю]:«Ще тут роблять щеплення проти всіляких хвороб. Сокольник має дбати про свого птаха, інакше будуть проблеми».
Ветклініка для соколів у Досі працює вже 14 років. Щороку тут приймають понад 30 тисяч пернатих пацієнтів.
15. Де побудували один із найвищих у світі дерев’яних хмарочосів
Дерев’яний хмарочос
Шеллефтео, Швеція
Серед високих дерев на півночі Швеції з’явилася нова цікавинка.
Це дерев’яний 20-поверховий культурний центр «Сара», що в місті Шеллефтео. Він відчинив свої двері торік у вересні й став одним із найвищих у світі хмарочосів із дерева.
У ньому шість театральних сцен, бібліотека, дві художні галереї, конференц-центр, ресторани та готель на 205 номерів.
[Анн-Крістіан Тюнегед, директор будівлі]:«Тут є театр і бібліотека, проходять художні виставки та інші заходи. Сюди приїжджають відомі артисти. Це також місце зустрічі батьків і місце, де діти відвідують балетну школу».
Від сонячних панелей на даху до енергетичних систем у підвалі. Зверху до низу все сфокусовано на сталому розвитку. Система керування використовує штучний інтелект. Він відстежує використання енергії і тепла й усе адаптує до кількості людей у будівлі.
Оператори кажуть, що культурний центр навіть «спілкується» з іншими будівлями. Коли енергії багато, її відправляють до туристичного центру, що неподалік, або ж заряджають нею батареї в підвалі.
На будівельну галузь дедалі більше тиснуть екологи, які вимагають зменшити шкідливий вплив на довкілля. Так, вони скаржаться на цемент, який уважається найбільшим промисловим джерелом викидів CO2. Однак із дерев’яними будинками такої проблеми немає. Тут бетон використали лише для будівництва підлоги, та й то частково.
[Роберт Шміц, архітектор]:«Коли у 2016 році ми виграли тендер, усі подумали, що ми трохи божевільні, бо плануємо звести таку будівлю з дерева. Ми відповіли, що можна спробувати зробити хоча б частково. Але в процесі проєктування вирішили використати деревину максимально».
Дерев’яне будівництво для Шеллефтео — річ звична. Тут є дерев’яний міст XVIII століття і триповерхова стоянка на 81 місце. А ще безліч дерев’яних житлових будинків.
16. Урятувати газові ліхтарі: активісти хочуть зберегти історію Лондона
Урятувати газові ліхтарі
Лондон, Велика Британія
Один із провулків лондонського району Ковент-Гарден. Ось уже сотні років він купається в теплому світлі газових ліхтарів. Але тепер він може втратити свою унікальність, бо джерела світла повсюдно замінюють на сучасні електричні.
У районі Вестмінстер лишилося менш як 300 газових ліхтарів. Нині вони мають захисників.
Люк Гані — співзасновник групи, яка дбає про збереження таких ліхтарів. Він уважає, що це частина спадщини міста.
[Люк Гані, захисник газових ліхтарів]:«Це частина ДНК Лондона. Їх увічнили на телебаченні, у кіно, книгах, літературі. Лондон — одне з перших міст світу, де в 1807 році з’явилися газові ліхтарі».
У районі Вестмінстер їх почали замінювати на світлодіодні копії. За словами адміністрації, 200-річне обладнання важче обслуговувати, бо складно знайти запчастини. Коли ж через ремонт газові ліхтарі довго не працюють, то це вже породжує проблему безпеки.
Продавець антикварних книг Тім жахнувся, коли біля його магазину почали встановлювати новий вуличний ліхтар.
[Тім Браярс, продавець антикварних книг]:«Гадаю, газові ліхтарі на користь моєму бізнесу. Люди приїжджають до Лондона не для того, щоб побачити одноманітність».
Поки що газовий ліхтар біля цієї книгарні й далі світить. А активісти не припиняють своєї роботи. Завдяки їхнім зусиллям влада Вестмінстеру тимчасово зупинила роботи й консультується з місцевими жителями.
Очікується, що рішення ухвалять до кінця року.
Нині в Лондоні залишилося коло 1000 газових ліхтарів. Фахівці, які їх обслуговують, кажуть, що запасні деталі є і що цих запчастин вистачить надовго.
17. У зоопарках Австралії вчать жити в гармонії з коалами
Людей навчають дбати про коал
Австралія
Символ Австралії і магніт для туристів. Побачити коал у дикій природі досить складно, а в неволі — будь ласка. В австралійських зоопарках для цих сумчастих створюють умови, наближені до природних.
Але брати тварин на руки й фотографуватися з ними не можна. Тут людина — лише спостерігач. Працівники зоопарків пояснюють гостям, що коали — тендітна частина місцевої екосистеми. За останні три роки їх поменшало на третину. Великим лихом стали пожежі 2019–20 років.
Минулого місяця уряд Австралії додав коал, що мешкають у Новому Південному Уельсі, Квінсленді й Австралійській Столичній Території, до списку видів, що зникають.
Про все це розповідають гостям зоопарку «Таронга» в Сіднеї.
[Нік Бойл, директор товариства охорони довкілля]:«До пандемії до нас щороку приходило понад два мільйони відвідувачів. І маємо не лише можливість, а й зобов’язання розповісти їм про коал, їхні проблеми й пояснити, чим можна допомогти тваринам у дикій природі».
Заповідник Порт-Стефенс, що в Новому Південному Уельсі, має таку ж місію. Тут не можна фотографувати зі спалахом і шуміти. Заборонено й торкатися коал.
[гостя заповідника]:«Дуже добре, що ми не беремо їх на руки. Їм ліпше на дереві. Просто ми раніше не розуміли, що коали бояться шуму й людей».
У заповіднику можна лишитися до ранку й поспостерігати за нічним життям коал. Тут живуть хворі й поранені особини. Після лікування їх випускають на волю. Назавжди залишається небагато.
[гостя заповідника]:«Видно, що тут щиро дбають про коал. І приємно дізнатися, що коал намагаються повернути до дикої природи».
Гостям зоопарків та заповідників пояснюють, як створити безпечне середовище для коал, які можуть наблизитися до людського житла. Наприклад, треба водити собак на повідку, закривати басейни й ставити паркани, об які коали не пораняться.
Також фахівці розповідають, як поводитися, якщо зустріли коалу в дикій природі, і що робити, якщо тварині треба допомога.
18. Центр Токіо став рожевим через цвіт сакури
Сакура зацвіла
Токіо, Японія
Квітуча сакура забарвила центр Токіо в рожевий колір. Тисячі японців поспішають до парків, щоб насолодитися краєвидами. Недавно влада скасувала карантинні обмеження, але попросила не збиратися на пікніки.
[жителька Токіо]:«Сакури повністю розцвіли, і це чудово. Прекрасно». [жителька Токіо]:
«Я приїхала сюди вперше за тривалий час і бачу набагато більше людей, ніж раніше. Думаю, пандемія поступово йде на спад».
Цього року сакура зацвіла на чотири дні раніше, ніж зазвичай. Традиція нею милуватися в Японії називається «ханамі». Люди збираються у парках сім’ями чи з друзями й влаштовують під вишнями пікніки.
Цвітінням сакури в Країні Вранішнього Сонця почали милуватися ще в III столітті. Спершу це було привілеєм імператорів та придворних. У період Едо — з XVII по XIX століття — сакури садили в усій Японії, і традиція стала загальнонаціональною.
Коротке посилання на цю сторінку:
