Місто процвітало в період з VIII століття до нашої ери до II століття нашої ери. У середній період передкласичної доби будівлі мали риси ольмекської культури. Наприкінці епохи вже зводили будівлі в стилі, ближчому до цивілізації мая.
На думку вчених, це свідчить про те, що склад населення Такалік-Абахо поступово змінювався: ольмеків меншало, а мая — більшало. У 2008 році археологи знайшли тут кілька скульптур, які доводять цю теорію.
[Маріо Роберто Мальдонадо, заступник міністра культури Гватемали]:
«Такалік-Абахо — священне місце, де зароджувалася культура Гватемали. Воно стало хранителем біорізноманіття флори й фауни, а ще духовності та світогляду мая».
Цивілізація ольмеків процвітала з 1500 до 400 року до нашої ери. Її центром була територія сучасних мексиканських штатів Веракрус і Табаско.
Культура мая почала формуватися 4000 років тому й досягла розвитку в класичну добу — у період із 250 по 900 рік нашої ери.
У Такалік-Абасі було збудовано понад 230 споруд, зокрема стели та скульптури. В ольмецький та ранній маянський періоди будівлі зводили з граніту. У місті також була іригаційна система.
[Кріста Шибер, співробітниця археологічного комплексу]:
«(Будівельники) знайшли рішення, як відкачувати й постачати воду».
У 2021 році уряд Гватемали звернувся до ЮНЕСКО з пропозицією додати «Такалік-Абахо» до списку Світової спадщини.
Коротке посилання на цю сторінку:
