Клацання секаторів і шелест гілок у Пакистані. Ці мандарини треба зняти до кінця сезону збирання врожаю. Потім вони вже будуть менш смачними.
Зібрані мандарини відправляють до пакувального цеху. Там вони протягом ночі охолоджуються. Далі їх миють, сушать, обробляють воском із протигрибковим засобом і розкладають у ящики.
Цитрусові найкраще ростуть у родючому, пухкому й насиченому киснем ґрунті. У цьому північно-східному регіоні Пакистану саме такі умови. До того ж тут м’які зими, і фруктам не загрожують заморозки.
Місцеві фермери вирощують гібридний сорт кіноу. Найліпший час для збору — січень-лютий.
[Султан Махмуд, фермер]:
«Тут ґрунт родючий і благословенний, тому кіноу смачні. В іншій місцевості земля не така, а в нас виростають чудові мандарини».
Більша частина врожаю піде на експорт до Канади й Великої Британії, а ще до країн Азії та Близького Сходу.
[Аднан Шахзад, менеджер з експорту]:
«Ми заробляємо 200 мільйонів доларів США на рік, а сезон збору мандаринів триває лише чотири місяці».
Мандарини також купують ринкові торговці в Ісламабаді — столиці Пакистану.
[Таджамал Шах, торговець]:
«Мандарини з Бхалвала й Саргодхи дуже відомі. Звідти багато привозять».
За даними пакистанського міністерства торгівлі, під час попереднього сезону збирання врожаю країна експортувала 460 тисяч тонн мандаринів. Для Пакистану це рекорд.
Коротке посилання на цю сторінку:
