Виростити дитинча вомбата — справа клопітка й важка. Але для австралійки Шерон Вудворд це стало сенсом життя.
[Шерон Вудворд, волонтерка]:
«Тварини потрапляють під нашу опіку, бо осиротіли, хворі або поранені. І ми даємо їм другий шанс на життя».
Шерон допомагає австралійській природоохоронній організації, яка рятує диких тварин. Волонтери цілими днями доглядають за підопічними.
[Шерон Вудворд, волонтерка]:
«Це велика відповідальність. Треба бути тут майже постійно, щоб доглядати за ними й годувати».
Торік організація відповіла на 12 тисяч викликів і реабілітувала більш як 1000 тварин. Ці зусилля не залишилися непоміченими. Місцева влада виділила організації 74 тисячі доларів США та пообіцяла фінансову підтримку ще на три роки.
На ці гроші можна, наприклад, найняти ветеринара.
[Лінді Батчер, президент організації ACT Wildlife]:
«Було б добре мати свого ветеринара, що спеціалізується на диких тваринах. Це допоможе нам впевнено планувати роботу».
Тим часом природоохоронці кажуть, що допомога волонтерів їм важлива не менше, ніж гроші.
[Енджі Чешир, співробітниця організації ACT Wildlife]:
«На відміну від домашніх улюбленців за звірами нікому доглядати. Це роблять лише волонтери, які опікуються хворими й пораненими тваринами. Без них ми б не впоралися».
Найдовше під опікою людей перебувають дитинчата. Приміром, щоб виростити вомбата потрібно понад півтора року.
Коротке посилання на цю сторінку:
