На цій виставці в Нідерландах усього дві картини. Зате їх можна помацати й навіть понюхати. Їх зробили спеціально для сліпих та слабозорих. Так вони зможуть доторкнутися до творчості в прямому й переносному сенсі.
[відвідувач музею]:
«Можна добре вивчити форму предметів. Кольору я не бачу, але про нього говорили в аудіоописі. Як з’ясувалося, це ваза із фруктами».
Ліворуч натюрморт, відтворений за картиною Флоріса ван Дейка 1613 року. Поряд відчувається аромат сиру.
[Стеффі Мас, представник Центрального музею Утрехта]:
«Це перший наш експеримент. Нам подобається бачити реакцію як гостей із порушенням зору, так і тих, хто бачить нормально».
Ідея виникла на іншій виставці цього ж музею. Тоді разом з оглядом картин, відвідувачам пропонували частування. Це особливо сподобалося одній гості.
[Яспер Удінк тен Кате, автор проєкту]:
«Якось на виставку прийшла сліпа жінка. І ми допомогли їй помацати ці предмети. Вона щиро нам подякувала. Тоді я зателефонував Єруну, і нам спала на думку ця ідея».[Єрун Прінс, автор проєкту]:
«Так, це тема інклюзивності. Для нас вона стала точкою відліку у створенні цієї виставки».
Водночас інклюзивність проявляється у всіх сенсах. Людям із нормальним зором теж можна помацати картини. Їм на очі надівають пов’язку.
[відвідувач музею]:
«Це дивовижний досвід, який, як на мене, абсолютно унікальний для Нідерландів. Він активує інші відчуття, відмінні від зорового сприйняття».
Організатори виставки кажуть, що не збираються зупинятися на досягнутому й придумуватимуть нові способи, як зробити мистецтво ближчим для людей із вадами зору.
Коротке посилання на цю сторінку:
