Археологічна знахідка на південному сході Грузії розкриває таємниці поселення періоду неоліту, вік якого 8000 років. Археологи вважають, що тут вирощували рослини й розводили тварин.
[Давид Лордкіпанідзе, директор Державного музею історії Грузії]:
«Для цього періоду, коли зароджувалося сільське господарство, архітектура, яку ми бачимо тут, унікальна. Принаймні для цього регіону. Вона показує, що суспільство було досить розвинене. Люди садили всілякі рослини й тримали різноманітних тварин».
Шулавері-шомутепінська культура, до якої зараховують знайдене поселення, існувала на Південному Кавказі на території сучасного Азербайджану, Грузії та Вірменії.
Споруди круглої форми розташовані рядами. Їх побудовано із цегли. Незвичайна й товщина стін.
[Джоні Абуладзе, голова розкопок]:
«Відмінна риса цієї культури — круглі будинки. Але найважливіше й найцікавіше те, що тут інший архітектурний стиль. Стіни складаються із трьох шарів цегли, внутрішні стіни теж масивні. Навіть невеликі комори мають дуже товсті стіни».
Неоліт або новокам’яна доба — це період, який у різних регіонах існував у різний час. Найбільш ранні його свідчення знайдено на південному заході Азії. Там він тривав із восьмого по шосте тисячоліття до нашої ери.
Тоді спосіб життя давніх людей зазнав значних змін. З мисливців і збирачів вони поступово трансформувалися в перших хліборобів.
[Давид Лордкіпанідзе, директор Державного музею історії Грузії]:
«Це один із ключів до розуміння того, що сталося в нашій історії, коли мисливці-збирачі перетворилися на людей, які ведуть сільське господарство».
Також тут знайшли багато артефактів, зокрема посуд, прикраси й останки людей. Усі знахідки зараз аналізують у лабораторіях. Потім їх передадуть до одного з музеїв Грузії.
Коротке посилання на цю сторінку:
