Науковці знайшли відбиток колоса на глиняній цеглі та фрагменти давньої пшениці. Дослідження показало, що близько восьми тисяч років тому на Південному Кавказі з’явився предок сучасної хлібної пшениці. Вчені вважають, що це сталося після того, як ранні сорти пшениці природно змішалися з дикою травою.
Водночас цей регіон відомий як одне з найдавніших місць походження виноробства.
[Давид Лордкіпанідзе, директор Національного музею Грузії]:
«Це дуже велике відкриття для науки. Ми бачимо дуже інноваційний підхід наших предків. Вони були серед перших хліборобів. І це також можливість вивчити різні сторони життя населення вісім тисяч років тому».
Дослідники вивчали зразки з розкопок десятки років. За їхніми словами, знайдені матеріали підтверджують зв’язок між ранньою культурною пшеницею та дикою травою, яка стала важливою частиною генетичної основи сучасної хлібної пшениці.
За словами фахівців, відкриття змінює уявлення про те, як поширювалося землеробство у стародавньому світі. Раніше вважалося, що сільське господарство виникло в одному центрі, а потім поширилося в інші регіони майже без змін.
[Мелінда Зедер, археолог]:
«Це показує, що тутешні люди, які були під впливом сусідів та контактували з ними, брали окремі елементи й придумували способи як вбудувати їх у власні системи господарювання».
Науковці вважають, що знахідка допомагає краще зрозуміти, як з’явилися сільськогосподарські культури, які стали основою харчування мільйонів людей по всьому світу.
Коротке посилання на цю сторінку:
