Вага історії стає майже відчутною, щойно заходиш до Мельбурнського музею Голокосту.
І саме завдяки тим, хто вижив, таким як 99-річний Абрам Гольдберг, ця історія не забута.
Гольдберг досі пам’ятає останні слова матері, які вона сказала 1944 року в концентраційному таборі «Освенцим».
[Абрам Гольдберг, чоловік, що пережив Голокост]:
«Абраме, ти маєш зробити все можливе, щоб вижити. І коли ти виживеш, хай би де ти опинився, ти маєш розповісти світові та людям світу, що насправді з нами сталося».
Новий музей розмістився на п’яти поверхах. Відвідувачі прочитають і побачать 1300 свідчень тих, хто вижив, й оглянуть 12 000 історичних артефактів.
У різних залах можна ознайомитися з життям євреїв до початку війни, а потім із наслідками створення нацистської Німеччини та вчинення Голокосту. Є тут і численні розповіді тих, хто вижив після війни. Вони розповідають про перемогу над ненавистю.
[Абрам Гольдберг, чоловік, що пережив Голокост]:
«Це те, чому я присвятив своє життя, і я впевнений, що моя мати мною пишалася б».
[Джейн Джосем, директор Мельбурнського музею Голокосту]:
«Це непереборне почуття гордості за те, чого нам вдалося досягти, щоб розповісти історії тих, хто вижив».
Ця виставка розповідає про минуле, але її уроки призначені для майбутніх поколінь.
[Джейн Джосем, директор Мельбурнського музею Голокосту]:
«Я думаю, що це допомагатиме жителям Мельбурна впродовж десятиліть».
[Абрам Гольдберг, чоловік, що пережив Голокост]:
«Не кожен день у вашому житті буде сонячним, будуть і хмарні. Але завжди пам’ятайте, що після похмурого дня знову виходить сонце. І це було моїм гаслом після війни».
Коротке посилання на цю сторінку:
