Берег моря перетворився на художню галерею. Роботи тайванського художника Ю Кацао посідають чільне місце на пляжі одного з островів архіпелагу Мацзу. Його з військового об’єкта перетворюють на артцентр.
Архіпелаг розташований ближче до Китаю, ніж Тайвань. Це означає, що десятиліттями тут була військова база, а на місцевих жителів накладали всілякі обмеження.
[місцевий житель]:
«Нам не дозволяли виходити на берег моря. Увечері треба було затемняти вікна, щоб світло не було видно ззовні. Була комендантська година. Жодних заходів після 9 вечора. Це було частиною звичного життя. Усі жили під контролем військових».
Військова електростанція розташована в штучному тунелі під гірськими скелями. Вона також мала служити укриттям у разі нападу Китаю.
Але тепер це місце перетворилося на артпростір зі світловими та звуковими ефектами. Фортепіанна музика змішана з індустріальними шумами.
[Ван Ючжун, звукооператор]:
«Коли ми чуємо гучний гул електростанції, люди просто думають, що це електростанція. Але якщо додати фортепіано, люди можуть почати ностальгувати».
Помаранчеві вогні — робота тайванських художників з освітлення. Цим вони хотіли нагадати про обмеження на електрику.
[Лю Пін’ї, художник з освітлення]:
«Найважливіше — це простір із генераторами, у якому я використав червоне й помаранчеве світло. Це своєрідне серце острова. А генератори — серце електростанції. У той час електроенергія була дуже цінною. Люди користувалися свічками».
Морський тунель також відвідують туристи. Відвідувачі вирушають усередину на човнах і занурюються в темряву, коли вимикають світло.
Але за межами тунелів присутність Китаю, як і раніше, відчутна. Особливо зараз, коли загроза воєнного вторгнення на Тайвань як ніколи велика.
Коротке посилання на цю сторінку:
