Півнячі бої в деяких регіонах Мексики — це традиція, що сягає корінням XVIII столітті, коли її завезли іспанці. Однак тепер активісти дедалі частіше закликають оголосити її поза законом.
Критики впевнені, що така розвага завдає непотрібних страждань півням. Багатьох із них спеціально вирощують, щоб ті билися на смерть.
Засновниця фонду захисту тварин та активістка Самія Клімос виступає за повну заборону на всі півнячі бої в Мексиці. Додає, що ніхто не має заробляти гроші на болі і стражданнях тварин.
[Самія Клімос, активістка й захисниця тварин]:
«Ці тварини мають лише біль і страждання. Це погане життя. Багатьох не лікують, багато хто вмирає в боях. Їх не лікують, їх убивають чи залишають помирати».
Утім, для багатьох це єдина професія і спосіб заробити на життя. Також люди не хочуть відмовлятися від сімейних традицій, що мають глибоке коріння.
Півнячі бої в Мексиці навіть хотіли оголосити нематеріальною культурною спадщиною. Однак цей крок відхилив верховний суд країни.
І хоч самі бої він не заборонив, вони потрапили під пильну увагу.
А в травні півнячі бої заборонили в Мехіко.
Журналісти відвідали арену для пташиних боїв у місті Ла-Лібертад, що біля столиці. Її директор Донато Самора каже, що критики півнячих боїв помиляються.
[Донато Самора, директор арени для півнячих боїв]:
«Чому? Бо вони самі їдять м’ясо, хоча смерть тварини жахлива. Іноді курка навіть не мертва. Їй вищипують пір’я й кидають в окріп, коли вона ще рухається. А наші півні… Ми дбаємо про них по три роки, щоб вони могли битися. І якщо півень переможе й покаже чудові характеристики, то матиме потомство. Якщо він перемагає, то викуповує своє життя».
Також Самора зазначає, що якщо бої заборонять, то вони просто підуть у підпілля.
Коротке посилання на цю сторінку:
