Рибалка Сучат Буават уже 20 років вирощує мідії в Сіамській затоці біля східного узбережжя Таїланду. Має десять ферм. Але цього року вони збиткові — уже втратив 14 тисяч доларів. Чоловік показує, якими тут стають молюски.
[Сучат Буават, власник ферм із вирощування мідій]:
«Збитки, мабуть, досягли ста відсотків. Бачите, вони просто падають, коли їх тряснеш. Живих немає. Усе загинуло. Устриці теж».
Загалом на цьому узбережжі 260 ферм. За даними Асоціації рибалок провінції Чонбурі, 80 % господарств мають збитки.
До проблем призвело розростання планктону. Наразі він покриває чверть акваторії Сіамської затоки. Цю ділянку вчені називають «мертвою зоною». Дрібні організми, що дрейфують у воді, затуляють світло й не дають циркулювати кисню. Через це морські жителі не мають їжі й не можуть дихати, а тому гинуть.
[Тануспонг Покаваніч, морський біолог]:
«Планктон поглинає всі поживні речовини. До того ж організми гинуть через брак світла й опускаються на дно, де розкладаються. Через це кисню теж стає менше. Це називається евтрофікацією. Таке явище призводить до загибелі величезної кількості риби».
Учені взяли проби води й провели лабораторні аналізи. Вони показали, що в затоці розростаються колонії ночесвіток — одноклітинних організмів. Така ж «мертва зона» виникла в Сіамській затоці 2020 року, коли Тихий океан нагрівся через кліматичний феномен Ель-Ніньйо. Цього року це явище повторилося.
[Тануспонг Покаваніч, морський біолог]:
«Тепер усі згодні з тим, що феномен Ель-Ніньйо, що виник десь далеко в Тихому океані, уплинув на Таїланд. Ель-Ніньйо призводить до посухи й підвищення температури моря».
Водночас морські біологи ще не знайшли чіткого зв’язку між Ель-Ніньйо та розростанням планктону в Сіамській затоці. Кажуть, що це може бути просто збіг.
Коротке посилання на цю сторінку:
