Курс кубинського песо на чорному ринку впав до рекордних 230 за долар. А за останній рік його вартість зменшилася вдвічі. На тлі цього споживачі стикаються зі зростанням інфляції та тотальним дефіцитом товарів. Так, у супермаркетах на Кубі дедалі частіше можна бачити порожні полиці.
Установлений владою офіційний курс становить 120 песо за долар. Але за ним мало що можна обміняти. Здебільшого всі користуються послугами незаконних вуличних обмінників, діяльність яких поки що припинити не можуть.
[Соня Нуньєс, місцева жителька]:
«На вулиці курс долара не припиняє зростати. Ми намагаємося зняти гроші, щоб купити три долари, а на них придбати мийний засіб, томатний суп. Долар дуже зріс. Це жахливо, і це по нас боляче б’є».
Влада переважно звинувачує у кризі санкції США та пандемію.
[Алехандро Хіль, міністр економіки Куби]:
«Це перетворюється на найскладнішу проблему, бо день за днем знижується купівельна спроможність та зарплати. І це зменшує роль, яку має відігравати національна валюта. Тож створюються стимули для доларизації».
Але економісти відзначають повільний темп ринкових реформ та падіння внутрішнього виробництва.
[Берт Гоффманн, політичний експерт]:
«У політичному плані зростання соціальної нерівності завдає удару по легітимності соціалістичної влади. З економічного погляду падіння кубинської валюти показує повільний колапс виробничої економіки острова».
Зарплати на Кубі рідко перевищують 5000 песо на місяць. Це 20 доларів за нинішнім обмінним курсом. Водночас вартість багатьох товарів, що імпортують за долари, також стрімко зростає.
За оцінками експертів, 40 % 11-мільйонного населення Куби повністю залежать від песо й не мають доступу до доларів.
Коротке посилання на цю сторінку:
