Ці діти — усе, що в неї лишилося після втрати чотирьох синів.
Двоє загинули під час війни в Сирії. Один зник безвісти.
Останній загинув під час лютневих землетрусів.
Місяць Рамадан — особливо важкий для Халіди, бо це час, коли сім’ї збираються разом.
[Халіда аль-Хасан, жителька Сирії]:
«Останні три роки я страждала під час Рамадану. Щороку я втрачала по сину. Така Божа воля. Я втратила вже чотирьох синів. Раніше ми разом сідали і їли. Але тепер цього немає. У мене лишилося тільки шість онуків. І в мене болить серце, коли я на них дивлюся».
Під час землетрусу дім Халіди обвалився. Але вона майже не постраждала.
Зараз вона з онуками живе в наметовому таборі, який встановили для тих, хто вижив після лиха.
[Халіда аль-Хасан, жителька Сирії]:
«Я сказала внукам, що Мохамед помер. Вони не повірили. Я сказала їм піти перевірити. Вони пішли й побачили, що дім лежить у руїнах. Я спитала, чи був Мохамед усередині. Вони відповіли, що так. Його доньку дістали з-під завалів через 15 годин».
Землетрус 6 лютого й дальші підземні поштовхи стали найбільшим природним лихом у сучасній Туреччині та Сирії.
Загалом загинуло понад 56 тисяч осіб.
Коротке посилання на цю сторінку:
