Лавини тут бувають часто. Якщо під снігом опиняються люди, то відлік іде на секунди. Тоді на допомогу приходять собаки-рятувальники. Їх у французьких Альпах тренують цілий рік.
Ретривер Стеш за командою кидається шукати умовну жертву. І під час таких операцій ключову роль відіграє зв’язок між твариною та її наставником.
[Жером Котте дю Мулен, рятувальник]:
«Я проводив із ним багато часу, коли він був цуценям. Пізніше навчав в ігровій формі. Ми багато тренуємося з його іграшкою. Вона дуже важлива».
А ось німецька вівчарка Нель відчула запах. Під снігом її чекає рятувальник Жеремі. За мить собака його знаходить і допомагає вибратися. Тепер заслужена нагорода — гра в перетягування.
Спочатку собака рятує свого господаря з відкритої снігової ями. Потім яму дедалі більше засипають. Наприкінці тварин тренують із незнайомцями.
[Маню Бюші, рятувальник]:
«Якщо собаці подобається гра, то проблем немає. Ми й далі тренуємося на різних рівнях складності: відкрита яма, наполовину закрита, повністю закрита».
Собак нагороджують грою та улюбленими ласощами.
[Маню Бюші, рятувальник]:
«Це важливо. Якби ми цього не робили, то не мали б ігрового зв’язку із собакою. Вона любить хапати зубами, любить гратися з подушкою. Це також зв’язок між господарем та незнайомцем».
Коли сходить лавина, треба діяти швидко. Іноді собак доставляють на місце на підіймачі. Але найліпше це робити на гелікоптері.
Людині під снігом загрожує не лише нестача кисню, а й переохолодження.
[Жеремі Ельвік, рятувальник]:
«Це справді пригнічує. Коли вони закривають отвір, потрібно лежати, згорнувшись. Дихати нелегко, треба сконцентруватися й розслабитися. Серед іншого допомагає те, що під снігом усе добре чути».
Кар’єра собак-рятувальників триває кілька років. Після цього вони йдуть на заслужений відпочинок.
Коротке посилання на цю сторінку:
