[Мехмет Серкан Сінджан, продавець антикваріату]:
«Життя триває. Раніше не було електроенергії, але вже ось як два дні є. Я став вмикати музику, щоб люди починали оговтуватися й повертатися до звичного життя».
Тут можна знайти мозаїчний портрет Ататюрка, фундатора сучасної Туреччини, старі журнали й турецькі прапори. Зі слів Мехмета Серкана, його вітрина — свідчення того, що скоро все відновиться.
[Мехмет Серкан Сінджан, продавець антикваріату]:
«Це моя робота. Я повернувся до нормального життя — викладаю товари ззовні магазину. Так було до землетрусу. Я виніс антикваріат назовні, щоб люди могли зрозуміти, що це антикварний магазин».
Раніше на цих вулицях було багато туристів. Тепер більшість перехожих — солдати, поліціянти й працівники екстрених служб.
Мехмет каже, що історичну будівлю, у якій містився його магазин, інженери визнали безпечною. Постраждав лише тиньк і кілька другорядних стін.
Утім, було пошкоджено тисячі антикварних предметів, які він збирав багато років. Розбилися вази, чашки, блюдця та інший посуд, а також канделябри й дерев’яні меблі.
Землетрус зруйнував у місті багато історичних будівель, зокрема стародавні церкви й мечеті. Зі слів Мехмета, імами, які закликали мусульман до молитви п’ять разів на день, теж покинули ці місця.
Це спонукало його взяти на себе священне завдання. Кілька разів на день він гучним голосом закликає вірян до молитви.
Коротке посилання на цю сторінку:
