Тепер 80-квартирна будівля стоїть усього за кілька метрів від берега.
Місцева влада вже почала зносити будову, поки її фундамент остаточно не розмила вода, і вона не впала.
[Жан-Марі Комбо, місцевий житель]:
«Скоро зникне один із символів Сулак-сюр-Мера. Він був нашою частиною. Тепер нас покидає. Його мав поглинути океан».
У комуні Сулак-сюр-Мер ерозія берегової лінії найбільша в усій Франції. Пляжі зникають зі швидкістю майже два з половиною метри за рік.
Жителів цього комплексу вирішили виселити ще 2014 року.
90-річна Жаклін була останньою, хто покинув будівлю.
[Жаклін Гандуан, місцева жителька]:
«Щасливі спогади залишаться зі мною. Звісно, виселення трохи псує враження, але в мене залишилися добрі спогади. Захід сонця, світанки, тихе кавування на балконі».
Відселивши жителів, влада розпочала тривалий процес видалення азбесту та інженерних мереж. Знесення запланували на цей тиждень.
Комплекс спочатку зводили як готель. Це типовий приклад великої забудови прибережних територій другої половини XX століття. У той час планувальники міст мало звертали уваги на те, що берегові лінії динамічні та постійно змінюються.
За деякими оцінками, нині у Франції є коло 50 000 житлових будинків, які через наступ моря до кінця століття доведеться знести.
Коротке посилання на цю сторінку:
