Ця студія стала почесним учасником Стокгольмського меблевого ярмарку. Але вона не єдина порушує тему відповідального дизайну.
Ця інсталяція має назву «Зараз або ніколи». Замість меблів тут сировина. І її саме стільки, скільки треба, щоб, спаливши її, отримати кілограм CO₂. Наприклад, 2,1 кілограма ротанга або крихітний шматочок шкіри.
[Крістофер Лундгольм, творець експозиції]:
«Ми починаємо думати інакше. Починаємо замислюватися, які матеріали могли б використовувати та як ми їх використовуємо, які малоефективні, а які дають справді чудовий досвід».
Організатори виставки хочуть наочно показати, що матеріали для оформлення офісів та квартир, мають велике значення. Приміром, ліпше обрати дерево, ніж нержавіючу сталь, і ротангу, а не шкіру.
[Емма Олберс, дизайнерка]:
«Коли я роблю дизайн і працюю з клієнтами, навіть якщо вони думають про екологічність, вони однаково іноді вважають, що зовнішній вигляд трохи важливіший. Натомість я намагаюся сказати, що форма обмежена можливостями планети».
Ще одна експозиція показує, як можна повторно використовувати відходи. Вона називається «Затягнувши петлю». Наприклад, старі джинси перероблено на вішалки.
Організація, яка створила цю експозицію, спочатку допомагала дизайнерам використовувати пластик, що потрапляв до океану, для створення меблів чи модного одягу.
Тепер платформа намагається переробляти відходи до того, як вони опиняться в океані, прямо співпрацюючи з брендами.
Водночас деякі студії прагнуть узагалі відмовитися від будь-яких матеріалів, які не переробляються.
Коротке посилання на цю сторінку:
