Їхні дослідження розкрили зв’язок між частинками, які розташовані на великій відстані, навіть за тисячу кілометрів. Їхні відкриття також можуть прокласти шлях до роботи над новими потужними суперкомп’ютерами.
Офіційно нагороду присудили за «експерименти із заплутаними фотонами, дослідження порушень нерівностей Белла й роботи з квантової інформатики».
[Гуннар Інгельман, член Нобелівського комітету]:
«Їхні експерименти розкривають глибокі таємниці природи й, зокрема, показують, що теорія квантової фізики правильна, навіть коли її важко зрозуміти. І в цьому сенсі вони відкривають нові шляхи розуміння природи».
Квантова заплутаність — це стан, у якому частинки виявляються взаємозалежними. І ця залежність зберігається, навіть якщо рознести об’єкти у просторі за межі будь-яких відомих взаємодій. Водночас якщо змінити параметр однієї частинки, то відразу ж змінюється й інша зі швидкістю, яка перевищує швидкість світла.
[Гуннар Інгельман, член Нобелівського комітету]:
«Квантову механіку чи квантову фізику використовують у багатьох сучасних технологіях. Так, усі напівпровідникові пристрої, які ми використовуємо, ґрунтуються на цьому. І нині у квантовій фізиці відбувається так звана друга революція. Вона пов’язана з квантовими обчисленнями, створенням комп’ютерів, що ґрунтуються на цьому глибокому розумінні квантової фізики. Такі комп’ютери матимуть величезну обчислювальну потужність».
Нобелівську премію вручать 10 грудня — у день смерті Альфреда Нобеля. Офіційна церемонія відбудеться в Стокгольмі. Попередні два роки через пандемію коронавірусу нагородження проводили онлайн.
Коротке посилання на цю сторінку:
