У хорватському місті Дубровник прямо на узбережжі Адріатичного моря височать кам’яні будівлі карантинного комплексу Лазареті. Його побудували кілька століть тому для людей, що прибували з країн, де була епідемія чуми, віспи чи прокази.
А самі правила карантину тут запровадили 1377 року. Уважається, що Дубровник першим у Європі почав ізолювати мандрівників.
[Іван Віг’єн, історик]:
«Наприкінці XIV століття, після масштабних епідемій, міська рада Дубровника вирішила ізолювати всіх пасажирів і торговців, які приїжджали до міста з тих країв, де поширювалася якась хвороба».
Спочатку влада Дубровника відправляла приїжджих на острови в дерев’яні будиночки. За потреби будови спалювали. Порушників карантину карали штрафом, ув’язненням чи тілесними покараннями.
[Ана Бакія-Консуо, лікар]:
«Карантин запровадила влада Дубровника, яка, як і ми зараз, турбувалася про економіку. Вона хотіла зберегти торгівлю. Тому розпорядилася, щоб усіх, хто прибув з небезпечних місць, ізолювали на 30 днів. Потім термін збільшили до 40».
У XV столітті карантинні споруди перенесли ближче до міста. А в XVII столітті побудували комплекс Лазареті. Він складається з десяти будівель, сполучених внутрішніми дворами. П’ять з них призначалися для людей, а решта — для товарів.
[Іван Віг’єн, історик]:
«Вони не знали про віруси, бактерії й таке інше. Та вони думали, що ізоляція зможе захистити місто від хвороб. На жаль, іноді виходить навпаки, бо, коли в одному місці збирається багато людей, це сприяє поширенню хвороби».
Нині карантинний комплекс — це просто туристичний об’єкт Дубровника.
Коротке посилання на цю сторінку:
