Після тайфуну
Філіппіни
Філіппінська провінція Північний Сурігао навряд чи зможе відновитися після тайфуну. Про це кажуть місцеві жителі.
Тайфун «Рай» налетів на регіон тиждень тому й став цього сезону в архіпелазі найсильнішим. Йому дали найвищу — п’яту категорію. Швидкість вітру сягала 210 кілометрів за годину.
Цей житель Маніли приїхав на філіппінський острів Сурігао відпочити на вихідні, а натомість мало не загинув.
[Франсіс Варга, житель Маніли]:«Ми не мали жодного захисту — не було даху чи стіни. Ми просто лежали там, і природа обрушилася на нас з усією силою. Нам доводилося триматися за стіл».
Загинуло близько 400 людей. 500 дістали тілесні ушкодження, майже два мільйони постраждало, коло мільйона жителів змушені були залишити свій дім.
[Франсіс Варга, житель Маніли]:«Не було зв’язку, місцева влада нічого не організувала. Ми виходили звідти самі. Було страшно. Ми йшли й бачили людей, які лишилися ні з чим. Їхній дім здуло».
Місцеві жителі скаржаться, що запаси харчів і товарів першої потреби закінчуються. Надходять також повідомлення про пограбування.
Президент Філіппін Родріго Дутерте пообіцяв виділити провінції, що постраждала, 200 мільйонів доларів на відновлення. Надходить і міжнародна гуманітарна допомога. Так, Японія надіслала електрогенератори, намети, подушки, брезент і тару для води.
Щорічно на Філіппінах буває коло 20 тайфунів і тропічних штормів. Через часті землетруси й виверження вулканів це одна з країн світу, у яких найбільше стаються стихійні лиха.
2. Майже 600 мігрантів залишається на білорусько-польському кордоні
Життя мігрантів
Гродно, Білорусь
«Я не маю грошей, усе закінчується. Небезпечно. Наше життя під загрозою».
Майже 600 мігрантів, як і раніше, залишаються у складському приміщенні на білорусько-польському кордоні. Влада каже, що дехто вирішив залишитися в Білорусі. Але більшість усе ж хоче потрапити до Євросоюзу.
[Ревас, мігрант з Іраку]:«Ми приїхали, щоб перейти кордон ЄС. Ми хочемо поїхати до Німеччини. Але потім почалися проблеми з грішми, і ми мусили жити в лісі. Умови не для життя, складно».
Утім, повернення на батьківщину — для більшості також не варіант.
[Ємен Джндалі, мігрант із Сирії]:«Я планую залишитися, бо не можу повернутися до лісу чи назад до Сирії. У Сирії нічого немає, у мене там нічого немає: ні житла, ні роботи».
Гуманітарні організації кажуть, що й далі надають людям допомогу.
[Наталія Толкачова, голова гродненського відділення Червоного Хреста]:«Наші міжнародні партнери доставили 192 тонни усілякої гуманітарної допомоги: харчі, ковдри, матраци, одяг, взуття та інше».
Міграційна криза загострилася восени, коли до кордону Білорусі з країнами ЄС рушили тисячі мігрантів. У результаті в лісі біля кордону зібралося близько 4000 осіб. Вони неодноразово намагалися прорватися на бік ЄС. Багатьох затримували та повертали назад.
Брюссель звинувачує у кризі Олександра Лукашенка. Він вважає, що білоруський президент полегшив отримання віз та логістику для жителів близькосхідних країн у відповідь на санкції. Сам Лукашенко ці звинувачення відкидає і каже, що не має до кризи жодного стосунку.
3. Нідерланди запровадили жорсткий локдаун на свята
Жорсткий локдаун
Нідерланди
Поки європейські країни посилюють карантинні обмеження, щоби стримати новий варіант коронавірусу — омікрон, Нідерланди пішли ще далі. Прем’єр-міністр Марк Рютте оголосив, що з 19 грудня в країні починається жорсткий локдаун, який охопить і Різдво, і Новий рік.
[Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів]:«Нідерланди знову закриваються. Це неминуче, бо омікрон загрожує спричинити у нас п’яту хвилю. Він поширюється ще швидше, ніж ми побоювалися. Треба діяти зараз, щоби максимально пом’якшити наслідки».
У країні до середини січня закрилися всі магазини, крім продуктових та господарчих. Не працюють ресторани, бари, кіно, театри, музеї, перукарні та спортивні заклади. Школи також закриті. Поки що до 9 січня, але термін можуть продовжити.
Також влада рекомендувала приймати у себе вдома не більше ніж двох гостей. Щоправда, на свята зробили виняток, збільшивши кількість гостей до чотирьох.
Почувши про локдаун, нідерландці кинулися до магазинів закуповуватися. Деякі незадоволені обмеженнями, але багато хто їх підтримує.
[житель Нідерландів]:«Нам усім важливо бути обережними. Якщо локдаун необхідний, то я не проти».
Уряд Нідерландів уважає, що омікрон вже до кінця року обійде дельту й стане в країні основним штамом. Як уважають, цей варіант заразніший, ніж попередні, але водночас рідше спричинює важкий перебіг хвороби.
Наприкінці минулого місяця в Нідерландах ввели нічну комендантську годину. Так удалося трохи знизити тиск на лікарні. Але впродовж цих трьох тижнів кількість хворих постійно зростала.
Водночас у країні проти коронавірусу повністю вакциновано понад 85 % дорослого населення.
4. Тікати з Північної Кореї стало важче
Тікати тепер складніше
КНДР – Південна Корея
За Кім Чен Ина втекти з Північної Кореї стало значно важче. Лідер КНДР оголосив справжнє полювання на перебіжчиків. Ті кажуть, що зовсім утратили надію повернутися на батьківщину чи побачитися з рідними. Побільшало проблем і в тих, хто лишився в країні.
[Ха Чіy У, 28-річний північнокорейський перебіжчик]:«Люди кажуть, що жити стало гірше, бо влада забирає дедалі більше. Ще багато хто помирає з голоду».
Торік, коли Кім, виступаючи, говорив про життя простих людей, то навіть пустив сльозу. Утікачі вважають, що це про людське око.
[Хан Чі Йон, 30-річна північнокорейська перебіжниця]:«Побачивши сльози Кіма, люди напевно думають, що він справді дбає про наше життя. Але результат завжди однаковий. Цікаво, північнокорейці завжди віритимуть його сльозам, чи якоїсь миті це все ж перестане діяти».
Як кажуть у Південній Кореї, Кім Чен Ин дав приватному секторові розвиватися. І спочатку ВВП зростав. Проте через розроблення ядерної зброї на КНДР наклали санкції, що спричинило спад економіки.
[Ян Му Чін, професор Університету з питань КНДР]:«Схоже, Кім Чен Ин стоїть перед дилемою: ловити перебіжчиків, розвивати ядерну програму чи підіймати економіку. Хоча в ядерному секторі є прогрес, в економічному плані через коронавірус та санкції стало гірше».
Щодо перебіжчиків, то раніше в середньому що три місяці з КНДР до Південної Кореї втікало кілька сотень людей. Але з квітня до червня цього року перебіжчиків було лише двоє. І річ не лише в коронавірусі. Ще до пандемії Кім Чен Ин посилив на кордоні контроль і закликав Китай зробити те ж саме зі свого боку.
5. Китаянка розповіла про масштабні репресії в КНР
Викрити переслідування
Історія однієї китайської сім’ї
«Мене били доти, доки не запаморочилося в голові. Мене почало нудити, а у вухах загуділо. Тоді я була одружена лише вісім місяців, і була вагітною».
2001 року Чі Ліхуа арештували в Китаї за друкування листівок. У них ішлося про те, що компартія КНР несправедливо переслідує мільйони людей, які вдосконалюються за медитативною практикою Фалуньгун.
Кампанію тотального придушення два роки до того розв’язав колишній генсек ЦК компартії Китаю Цзян Цземінь. Він наказав повністю викорінити мирну практику. Але мільйони китайців не захотіли її зректися, і тому їх запроторили до в’язниць. Там піддавали тортурам. Репресії тривають досі.
[Чі Ліхуа, практикувальниця Фалуньгун]:«За три місяці я втратила чотирьох своїх родичів — чоловіка, матір, батька та брата. Усі вони померли».
Це дочка Ліхуа. Вона вперше побачила свого тата, коли того в критичному стані відправили з в’язниці додому помирати.
[Сюй Сіньян, дочка практикувальника Фалуньгун]:«Уперше я побачила тата, коли мені було сім років. Він хотів мене обійняти. Але був таким худим, що я не дозволила цього — боялася, що в нього не вистачить сил. Я дуже боялася».
Ліхуа вдалося втекти з дочкою до США. Може здатися, що їхня історія — якийсь надзвичайний випадок. Але розслідування показують, що це верхівка айсберга, і що такі злочини в Китаї відбуваються масштабно.
І не лише вони. Експерти з прав людини неодноразово порушували в ООН питання насильницького вирізання органів у живих людей у Китаї. Як ішлося в доповідях, жертви таких злочинів – здебільшого ув’язнені практикувальники Фалуньгун.
[Чі Ліхуа, практикувальниця Фалуньгун]:«Спочатку люди не вірили, що такі злочини насправді можуть відбуватися. Але тепер, коли факти підтвердили, люди починають діяти».
Так, цього місяця міжнародне видання Epoch Times провело вебінар щодо вирізання органів у Китаї. На ньому висловилися члени парламенту Канади, американські конгресмени, а також правозахисники та члени парламентів Бельгії та Великої Британії.
6. Надувний скутер-валізу винайшли в Японії
Надувний скутер-валіза
Токіо, Японія
З’їздити по покупки в магазин чи перевезти якісь речі. Тепер для цього не обов’язково потрібна машина чи громадський транспорт. У Японії знайшли зручніший спосіб: надув і поїхав.
Цей скутер розробили дослідники Токійського університету. Назвали його «Поімо», що означає «портативна надувна мобільність».
Скутер електричний. У багажнику може поміститися рюкзак середньої величини чи валіза. Надувається за дві хвилини.
[Хірокі Сато, дослідник Токійського університету]:«Коли я вперше задумався про розроблення засобу пересування, то хотів, щоб він міг долати відстань приблизно в одну милю, наприклад між залізничною станцією і роботою, де немає громадського транспорту».
Вага скутера — 10 кілограмів. Матеріал — термопластичний поліуретан. Одного зарядження вистачає приблизно на 90 хвилин. Найбільша швидкість — 15 кілометрів за годину.
Дослідники також розробили застосунок, який дає змогу змінювати форму скутера. В одній варіації на нього можна сідати верхи, а в іншій він обрисами нагадує крісло.
[Хірокі Сато, дослідник Токійського університету]:«У майбутньому він підлаштовуватиметься під особливості кожної людини. Наприклад, під зріст і таке інше».
Розробники також кажуть, що потрібні додаткові випробування. За їхніми словами, скутер треба зробити безпечним для керування.
7. 40 років без електромережі: «сонячне» село досі живе
«Сонячне» село
Австралія
Цей проєкт розпочався 40 років тому. Сьогодні діти тут не захоплюються соцмережами чи відеоіграми. Вони живуть без доступу до цивілізації зі своїми сім’ями в «сонячному» селі.
[Ліам Голдінг, житель «сонячного» села]:«Так добре, що ми маємо всю цю територію. Діти бігають і насолоджуються життям».
Експериментальне село побудували в 70-х роках минулого століття в австралійському штаті Північна Територія. Тоді воно потрапило на перші шпальти газет. Засновники поселення Пем і Пітер теж живуть тут ось уже 40 років.
[Пем Гартон, жителька «сонячного» села]:«Наразі система дуже зручна. Але на початку мені частенько доводилося заводити генератор».
Попри те, що село не підключене до національної електромережі, людям жити тут досить комфортно.
[Пем Гартон, жителька «сонячного» села]:«Будинки дуже зручні. Утрамбовані земляні стіни — завтовшки 30 сантиметрів. Вони дуже добре тримають температуру».
Ідея «сонячного» села народилася після циклону «Трейсі», який у 1974 році завдав регіону великих руйнувань. Людям треба було відбудовувати свої житла. Спочатку влада зацікавилася проєктом. Та зрештою село зводили коштом місцевих жителів і донорів.
Сьогодні члени цієї громади вважають, що ідея виявилася успішною.
[Ліам Голдінг, житель «сонячного» села]:«Це чудовий приклад того, що можна зробити, коли люди об’єднуються й за допомогою науки щось створюють».
8. Поліція на острові Пальма годує покинутих напризволяще котів
Допомога загубленим котам
о. Пальма, Іспанія
Вулкан Кумбре-В’єха, що на Канарському острові Пальма, мовчить уже тиждень. Над горою підіймаються гази. Це ознака згасання активності.
Евакуйованим жителям дозволили повернутися до зони відчуження, щоб прибрати у своїх будинках попіл. Проте здебільшого поки не дозволяють залишатися на ніч.
Тим часом цивільні гвардійці Іспанії допомагають покинутим у зоні відчуження котам. Їм привозять їжу й воду. Також перевіряють, чи є у них чипи, за якими можна знайти господарів. Про тварин дбають із самого початку виверження вулкана.
[Хав’єр Корваль, цивільний гвардієць Іспанії]:«Евакуюємо тих, кому це потрібно, намагаємося повернути їх власникам чи відправляємо до притулків».
Гвардійці знайшли в зоні відчуження також і мертвих диких тварин. Можливо, вони отруїлися токсичними газами.
[Хав’єр Корваль, цивільний гвардієць Іспанії]:«Я поки що не можу пояснити, чому вони загинули. Ми справді виявили диких тварин і птахів. Ми зібрали їхні останки й відправили на аналіз, щоб з’ясувати причину загибелі».
Останнє виверження було найтривалішим за весь час спостережень на Пальмі. Вулкан вивергався 86 днів. Є ймовірність, що він знову прокинеться.
9. Що робити, якщо загорілася ялинка
Ялинко, гори!
с. Дмитрівка, Україна
Ось так швидко ялинка спалахує від короткого замикання, а від неї займається й уся квартира. Це демонстрація на спеціальному полігоні, однак удома повторювати таке пожежники не радять. Так стає зрозуміло, чого може коштувати нехтування правилами безпеки.
І хоч у разі займання рятувальники прибувають досить швидко, ялинку все ж радять гасити самотужки до їхнього приїзду.
[Олександр Янковський, пожежник]:«Насамперед викликати 101 і спробувати загасити підручними засобами. Якщо вона ще не дуже горить, слід узяти ковдру, намочити її і накрити ялинку, щоб прибрати доступ кисню і полум’я не розгорялося».
Якщо ж побороти вогонь самостійно не вдається, треба негайно покинути приміщення й чекати на пожежників.
Також рятувальники показали, як правильно наряджати ялинку й поводитись із феєрверками. Роблять це не просто так. Статистика минулих років — сумна. У зимові свята кількість пожеж зростає у кілька разів.
[Роман Рудак, інспектор ДСНС України]:«Лише за три місяці зимового періоду 2020–21 років на території країни щодня фіксували 143 пожежі, під час яких 8 людей гинуло та 5 діставало травми. Також за 3 місяці зимового періоду 2020–21 років унаслідок використання піротехнічних засобів виникло 14 пожеж, 10 із яких безпосередньо в новорічну ніч».
Вогнеборці радять встановлювати ялинку так, щоб вона не торкалася стін і стелі. Також не слід її прикрашати марлею, ватою чи паперовими виробами. А ще зауважують, що штучні ялинки гасити водою заборонено — їх слід накривати цупкою ковдрою.
Крім того, як кажуть надзвичайники, не слід вішати на новорічне дерево й усім відомий «дощик», бо під час горіння від нього може йти отруйний дим. Скляні іграшки теж потрапили до переліку небажаних прикрас, оскільки ті можуть розбитися й когось поранити.
За словами рятувальників, найпоширенішою причиною пожеж є неякісні гірлянди.
10. Бабки під загрозою: 40 тис. видів додали до Червоної книги
Бабки під загрозою
Нове видання Червоної книги
Ці витончені і спритні істоти опинилися під загрозою. Міжнародний союз охорони природи недавно опублікував нове видання Червоної книги. І туди ввійшло понад 40 тисяч видів бабок.
В організації зазначають, що ці комахи зникають, бо в усьому світі зменшується площа водно-болотних угідь. А ті, що залишилися, дедалі більше забруднюються.
Бабкам для життя потрібна чиста вода. І як з’ясувалося, питання не лише в їхньому виживанні. Бабки – також важлива їжа для інших видів: жаб, риб та птахів. До того ж ці комахи відіграють значну роль у захисті людей від хвороб.
[Крейг Гілтон-Тейлор, представник МСОП]:«Бабки, особливо на стадії личинок у воді, – головні хижаки в прісноводних системах. Вони їдять личинок інших видів, таких як комарі. А комарі – переносники хвороб, серед яких малярія, жовтяниця тощо».
Бабки корисні не лише цим. Зараз науковці досліджують механізм їхнього польоту, щоб використати його в літальних апаратах.
[Крейг Гілтон-Тейлор, представник МСОП]:«Їхні схеми польоту справді незвичайні. Інженери зрозуміли, що вивчаючи їхню аеродинаміку, можна багато чого навчитися».
Водночас експерти закликають усвідомити, що болота так само важливі для наших екосистем, як і тропічні ліси.
[Крейг Гілтон-Тейлор, представник МСОП]:«На жаль, водно-болотні угіддя мають дивну репутацію пустищ, і люди скидають у них усіляке сміття. Їх часто вважають територіями, які необхідно освоїти, бо вони непридатні для проживання людей».
Загалом у водно-болотних угіддях мешкає десята частина видів живих організмів планети.
11. Релаксація в ополонці — нова розвага для туристів у Лапландії
Релаксація в ополонці
Рованіемі, Фінляндія
У далекій Лапландії, де дні короткі, а дорогами ходять північні олені, можна спробувати нову розвагу для туристів — плавання серед криги. На цьому озері, що біля фінського міста Рованіемі, уже готова ополонка.
Спочатку туристи тепло одягаються, а далі натягують кумедний гідрокостюм із неопрену. Він не пропустить воду й не дасть потонути. Потім гід проводить інструктаж, і туристи заходять в ополонку. Тут їм лишається лише лежати й намагатися дістати задоволення.
[Барбара Діас, гід]:«Ти у воді, але сухий. Для нас це нова асоціація, бо ми завжди пов’язуємо воду із намоканням».
Вода холодна, та все ж тепліша, ніж морозне повітря. Тому дискомфорту не має бути.
[Барбара Діас, гід]:«Можна лягти й повністю розслабитися, спостерігаючи за зірками чи небом. Іноді навіть бачимо північне сяйво».
І хоч розслабитися виходить не в усіх, але враження однаково яскраві.
[туристка із Франції]:«Знаєте, я була в такій напрузі, проте мені сподобалося». [турист із Франції]:
«Я немов опинився в космосі. Наче ширяв у цій воді. Неймовірний ефект».
Мінімальна ціна за релаксацію в ополонці — 88 євро з людини. Такі розваги зараз пропонує багато туристичних компаній. Через пандемію економіка Лапландії дуже постраждала, і тут усіляко намагаються привабити більше гостей.
12. Чому марципани — візитівка іспанського міста Толедо
Різдвяний десерт
Толедо, Іспанія
Якщо в Іспанії всюди почали продавати марципани, то скоро Різдво. А найсмачніші можна купити в місті Толедо. Тут їх роблять і в монастирях, і в численних пекарнях.
Наприклад, у цій зберігають секрет приготування різдвяного десерту вже понад 200 років. Пабло — у сімейній справі із самого малку.
[Пабло Хункеро, пекар]:«У різдвяний сезон я навіть відпрошувався з уроків. На те була поважна причина. Я, дитина, робив усе, що потрібно в пекарні. Адже на той час рук не вистачало».
Основа виготовлення толедських марципанів проста — їх роблять із мигдалю й цукру. Горіхи купують у Леванте — східному регіоні Іспанії.
Походження марципанів точно не відоме. Уважають, що їх вигадали араби. В Іспанії перші згадки про десерт датовано початком XVI ст.
[Хуан Мануель Альбельда, пекар]:«Толедо — місто трьох культур. Тут змішалися й чудово ужилися мусульманські, єврейські та християнські традиції. Нині великі виробники марципанів — це монастирі. Вони зберігають багатовікові традиції виготовлення цього десерту».
Сьогодні марципани роблять різної форми й з різними добавками. А ось такий, у вигляді вугра, виготовляють із ХІХ століття. Його дарують на Свято Трьох королів.
[туристка з Мексики]:«У Мексиці маємо багато солодощів. Є і марципани, але вони зовсім не такі. Їх роблять з арахісу й цукру. Вони дуже солодкі, але смак зовсім інший». [туристка з Мексики]:
«Із собою з Іспанії можна привезти шинку, сир і багато чого ще — складно вибрати. Але марципани з Толедо просто чудові. Я вперше їх скуштувала».
Марципани вже давно стали таким же знаменитим символом Толедо, як і зброя зі сталі. Причому тут, на відміну від інших іспанських міст, їх продають і їдять цілий рік.
13. Нова виставка про «Титанік» розкриває історії пасажирів
Виставка про «Титанік»
Лондон, Велика Британія
Від вечірньої сукні однієї з пасажирок до посуду, який виявили в трюмах першого класу. Ці речі розповідають про найвідомішу кораблетрощу в сучасній історії — загибель «Титаніка».
Нова виставка відкрилася в Лондоні. Вона розкриває особисті історії загиблих пасажирів злощасного лайнера.
«Титанік» був найбільшим судном свого часу. Уважалося, що його неможливо потопити. Але у квітні 1912 року під час свого першого вояжу із Саутгемптона до Нью-Йорка він найшов на айсберг і затонув. Загинуло коло півтори тисячі осіб.
Куратор виставки понад 40 років вивчає історію аварії корабля. Сьогодні він показує кілька сотень предметів із лайнера, які ще жодного разу не привозили до Великої Британії.
Серед них щоденник фінської пасажирки, а також пара черевиків дівчинки, якій пощастило вижити разом із батьками. Її сім’я — одна з небагатьох, які подорожували третім класом та вціліли.
[Клаус-Горан Веттергольм, куратор виставки]:«Тут є обручка, яка належала шведській пасажирці Герді Лінделл. На жаль, їй не знайшлося місця в рятувальній шлюпці. Вона трималася за човен, але потім сили її покинули, і вона зникла. Але перед цим вона, мабуть, кинула своє кілечко в шлюпку».
У тому човні врятувалося 12 людей, але саму шлюпку, уже порожню, віднесло в океан. Її знайшли через місяць, разом з обручкою.
[Клаус-Горан Веттергольм, куратор виставки]:«Пізніше кільце повернули до Швеції, а там знайшли батьків, які були абсолютно пригніченими через втрату своєї любої дочки».
А цей смокінг належав багатому іспанському пасажиру Вікторові Пеньяско. Він провів свою наречену разом з покоївкою в шлюпку № 8. Потім повернувся, щоб допомогти іншим. Більше його не бачили.
На виставці розмістили фрагменти інтер’єру корабля, які відтворили в реальну величину. Наприклад, коридор першого класу.
Виставка працюватиме до весни.
14. Чорна ялинка: які різдвяні декорації в моді в Голлівуді
Ялинкові тренди
Беверлі-Гіллс, США
Традиційний червоний і зелений у Голлівуді цього року відійшли на другий план. Головний тренд — чорний. І мова не лише про прикраси, а й про саму різдвяну ялинку.
Популярні й чорні вінки, гірлянди та пір’я. Чорними зробили й шкарпетки для подарунків, які вішають біля каміна.
Акценти пропонують робити блиском — срібним та золотим.
Святковий стіл — це буквально декорація різдвяного шоу. Його сервіровано яскраво, блискуче й ефектно.
Найпопулярніші елементи декору — тварини. Одні металеві, інші — чорні із блискучими акцентами.
У цьому магазині Беверлі-Гіллса в тренді розкіш, сніг та дискотека 80-х. А деякі елементи навіяні ностальгією за старим Голлівудом.
На ялинках можна побачити ікону попмузики Шер, ікону моди Карла Лагерфельда та ікону модної журналістики Анну Вінтур.
[Даніела Акау, працівниця магазину]:«Великі тренди 2021 року — чорний та металік. Ми відійшли від червоного й зеленого й перейшли на срібло, мерехтіння, гламур та блиск».
Вуличні прикраси — це теж вогні й мерехтіння. Так, на одному зі ставків Голлівуду можна помітити 600 сяйних очеретин.
Загалом на вулицях Беверлі-Гіллса понад мільйон вогнів.
15. Світ «Аліси у Дивокраї» відтворили за допомогою сяйних скульптур
Сяйні скульптури
Пакруоїс, Литва
Білий Кролик, Березневий Заєць і Чеширський Кіт — тут зібралися майже всі герої з фантастичного світу Льюїса Керролла. Ця виставка сяйних скульптур проходить у литовському місті Пакруоїс.
[Вадим Овчинко, організатор виставки]:«”Аліса у Дивокраї” — це історія з дитинства. Ми подумали, що запропонувати людям трохи чарівного й чогось казкового та гарного з дитинства — це чудово. Усім має сподобатися».
Сотні скульптур створили із шовку. Їх підсвічують мільйони лампочок. Тут можна помандрувати казковим лісом, зайти на чаювання до Капелюшника чи погуляти серед квітів.
[гостя виставки]:«Тут дуже приємно. Прекрасні сяйні скульптури й чудова історія про Алісу і Дивокрай. Мені дуже подобається».
Фестиваль світлових інсталяцій у Пакруоїсі проходить учетверте. Зараз це один із небагатьох розважальних заходів у Литві, бо через COVID у країні діють обмежувальні заходи.
16. В Антверпенському зоопарку народився рідкісний тапір
У зоопарку народився рідкісний тапір
Антверпен, Бельгія
Це смугасте поросятко урізноманітнює будні працівників Антверпенського зоопарку в Бельгії. Малюк народився в грудні. Це чепрачний тапір. Вид вважають рідкісним, і він є в Червоній книзі.
[Лінн ван Стенворт, доглядачка]:«У дитинчати все чудово. Воно жваве й грайливе, постійно бігає і почувається щасливим».
Маму малюка звуть Накаль, а батька — Баку. Таке ім’я має японський міфологічний персонаж, у якому вгадується образ чепрачного тапіра. У Накаль це вже четверте дитинча, але раніше народжувалися лише самички, а тепер — самець.
Доглядачі зоопарку запропонують обрати йому ім’я в одній із соцмереж. Є два варіанти: Ваян і Віллі.
Чепрачні тапіри — найбільші представники родини. Ці потайні нічні тварини мешкають у густих дощових лісах Азії. Такий спосіб життя ускладнює спостереження за ними. Проте вчені переконані, що їм загрожує зникнення. Причина — вирубування дерев та скорочення місць проживання.
Тапірів легко приручати. Вони чудово почуваються в зоопарках і добре розмножуються.
Коротке посилання на цю сторінку:
