Його кафе в Токіо роками відвідують туристи. Цей потік припинився лише під час пандемії, а тепер вони повертаються.
80-річний Морі подає 50 десертів за день. Це карамельний пудинг. У Японії його називають «пурин».
[турист із Гонконгу]:
«Просто дивовижно. Мені дуже сподобалося. Ми в Гонконгу часто їмо пудинг. Але, гадаю, тут десерт інший. Він ніжніший і не дуже солодкий».
Про популярність у соцмережах літній японець дізнався від клієнтів. Він навіть не має смартфона.
[Сідзуо Морі, власник кафе]:
«Така кількість публікацій зі мною в соцмережах мене дуже здивувала».
У кафе постійно черги. Але скуштувати пудинг вдається не всім.
[турист з ОАЕ]:
«Я великий шанувальник карамельного пудингу й привів сюди друга. Та я вкрай розчарований, бо пудинг закінчився, а ще немає і другої години дня. Звісно, це просто означає, що тут чудово працюють, а соціальні мережі насправді допомагають дрібному бізнесові в Японії».
Під час пандемії кафе було скрутно. Клієнтів поменшало, а продукти подорожчали. Але Морі намагався не підвищувати цін, навіть зазнаючи збитків.
[Сідзуо Морі, власник кафе]:
«Я щасливий (що клієнтів побільшало), але про дещо жалкую. Мені шкода, коли люди повертаються додому, не скуштувавши пудингу. Мені від цього трохи тяжко на серці».
Кафе працює з 1971 року. Крім туристів, сюди часто заходять офісні працівники, щоб перекусити чи випити кави.
Коротке посилання на цю сторінку:
