[біженець]:
«Маю сімох дітей. Коли зайнялася пожежа, я знайшов не всіх, тож пішов шукати. Повернувшись, побачив, що всі мої речі згоріли. У мене нічого не лишилося».[біженка]:
«Я їздила з мамою до лікаря. Коли повернулася, усе палало. Ми не врятували нічого з нашого майна».
Згоріло, зокрема, 35 мечетей та 21 навчальний центр. Про загиблих і постраждалих наразі не повідомляють. Причину пожежі з’ясовують.
Такі інциденти в таборах біженців не рідкість. Будівлі зроблено переважно з брезенту, і вогонь швидко переходить з однієї на іншу. Так, із січня 2021 року по грудень 2022-го в таборах біженців рохінджа сталося понад 220 пожеж. 60 із них через підпал. У березні 2021 року внаслідок такого лиха загинуло щонайменше 15 осіб, десять тисяч споруд згоріло.
За останні кілька десятиліть понад мільйон рохінджа втекло до Бангладеш з М’янми. 740 тисяч із них — після того, як 2017 року м’янмарське військо почало спецоперацію проти повстанців-рохінджа. Перед тим бойовики-рохіджа напали на поліційні блокпости та вбили дев’ятьох правоохоронців.
Конфлікт між рохінджа та м’янманцями триває багато років. Влада М’янми вважає членів цієї етнічної меншини нелегальними мігрантами з Бангладеш і не дає їм громадянства. А ті називають себе корінними жителями штату Ракхайн.
Досі всі спроби ООН та Бангладеш повернути рохінджа до М’янми були невдалими. А після військового перевороту в цій країні ситуація стала ще складнішою.
Коротке посилання на цю сторінку:
