За збереження історичної будівлі віком 900 років відповідає архітектор Маріо Піана. Він каже, що нові бар’єри зі скла й бетону зможуть утримувати до метра 10 сантиметрів води. Завдяки цьому дорогоцінна мозаїка й мармурові колони уникнуть згубного впливу солоної води.
Базиліка стоїть у найнижчій точці Венеції. Її підлога розташована на 64 сантиметри нижче за рівень моря. Раніше, коли площу затоплювало, увесь нижній ярус церкви опинявся під водою.
Коли ж вода відступала, вона залишала на колонах і мозаїці кристали солі.
[Маріо Піана, архітектор]:
«Паводки завдали базиліці великої шкоди. Сподіватимемося, що відтепер вони більше не затоплять основу церкви. Її побудували 900 років тому з глиняної цегли, покритої мармуром і різними породами каменю».
Місцеві жителі звикли до постійних повеней, які затоплюють вулиці міста. Водночас вони раді, що історичну споруду вдалося захистити.
[Меліса Конн, жителька Венеції]:
«Того ранку, (коли встановили бар’єри), я зустріла гурт венеційців, які казали, що настав час святкувати, адже базиліка нарешті висохла».
Венеція — місто віком 1600 років, яке особливо вразливе перед зміною клімату. Через підвищення рівня моря частішають приливи. Місто поступово йде під воду.
Утім, скляні бар’єри — не єдиний захист від води. Усе місто також охороняє система рухомих підводних загороджень «Мойсей». Це проєкт вартістю коло шести мільярдів євро.
Коли прогнозують припливи, 78 бар’єрів, встановлених на морському дні біля входу до лагуни, підіймаються й спиняють воду.
Коротке посилання на цю сторінку:
