А описати його змогли завдяки останкам, які знайшли на північному сході Іспанії.
[Анхель Голобарт, археолог]:
«Цей фрагмент плеча і стегна допоможе вивчити новий вид морських черепах».
Новий вид назвали левіафанохеліс енігматика. Припускають, що ця особина була завдовжки три метри 70 сантиметрів і важила майже дві тонни. А жила вона в крейдовий період. Це була остання глава ери динозаврів.
[Анхель Голобарт, археолог]:
«Ми говоримо про новий вид, і щоразу, коли ми дізнаємося більше про минуле, це дуже важливо для палеонтологів. Але також це важливо, бо ми бачимо велику черепаху. Це найбільша знайдена в Європі черепаха тієї епохи».
Левіафанохеліси плавали в морі Тетіс. Крім них, у ньому мешкали мозазаври — величезні морські рептилії до 15 метрів завдовжки з потужними щелепами. Також у глибинах ховалися акули, скати та плезіозаври.
Черепаха мала гладкий панцир. Більшість часу вона проводила в океані. На сушу виходила лише відкласти яйця.
Нині найбільшими вважають шкірястих черепах. Вони можуть досягати двох метрів завдовжки й під час міграції долати величезні відстані.
Водночас за розмірами левіафанохеліси все ж таки не наздогнали найбільшого з відомих доісторичних плазунів. Вид архелон мешкав приблизно 70 мільйонів років тому. Особи могли досягати чотирьох метрів 60 сантиметрів завдовжки.
Коротке посилання на цю сторінку:
