Стихійне лихо застало зненацька.
[Куман Левіс, фермер]:
«Це майже все, що я зміг зібрати. І це менше десятої частини того, що я збираю зазвичай. У такій ситуації всі місцеві фермери. Не знаю, як ми це переживемо».
Бернадетт Гендінг вирощує просо неподалік. До поля добирається дві години човном. У воді плавають змії, а над водою дошкуляють комахи.
[Бернадетт Гендінг, фермерка]:
«Того, що я зібрала, нашій сім’ї не вистачить навіть на місяць. Але нам нема за що купувати сорго на ринку. Узимку ми точно помиратимемо з голоду».
У регіоні затопило майже мільйон гектарів сільськогосподарських угідь. За попередніми оцінками, загинула третина врожаю. Перспективи теж погані, бо вода вимиває з ґрунту поживні речовини.
На тлі кризи дорожчають харчі. Так, на зернові ціни підскочили в півтора раза.
[Махамат Юссуф, житель Республіки Чад]:
«Торговці нам пояснюють, що повені спустошили поля. Отже, маємо очікувати на дефіцит зернових культур, таких як кукурудза й сорго. Водночас заробити гроші дедалі важче».
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у Західній та Центральній Африці до повеней їжі бракувало понад 40 мільйонам осіб. Тепер таких людей на три з половиною мільйони більше. 80 % із них — фермери.
На думку експертів, продовольча криза триватиме роками. Раніше сільське господарство в Африці постраждало від посухи. Також уплинув конфлікт у Сахельському регіоні та пандемія.
Коротке посилання на цю сторінку:
