Девід Барбер — головний королівський доглядач лебедів. Він очолює перепис і стежить, щоб усіх птахів успішно випустили назад у воду.
Він носить червоний піджак і лебедине перо на кашкеті. Проводить перепис уже кілька десятків років. Але цього разу він робить це вперше за нового монарха — Чарльза III.
Барбер керує своєю командою інвентаризаторів у червоних футболках. Над човном піднято королівські штандарти.
Англійською церемонія називається «upping» — тобто піднімання. Це пов’язано з тим, що човни рухаються вгору за течією Темзи. Слово також символізує те, що лебедів піднімають із води.
Цього року Барбер і його команда трохи стурбовані. Вони побоюються, що популяція могла постраждати від епідемії пташиного грипу, яка спалахнула торік.
[Девід Барбер, королівський інвентаризатор лебедів]:
«Цього року маємо трохи менше лебедів, ніж торік. Але ми цього очікували, бо через пташиний грип, який у нас був узимку та навесні, ми втратили чимало гнізд».
За законом майже всі дикі лебеді-шипуни Сполученого Королівства належать королю.
Традиція зародилася майже тисячу років тому, у XII столітті. Саме тоді британські монархи оголосили, що відтоді всі лебеді країни належать їм. Причина в тому, що ці птахи тоді були делікатесом. Правителі хотіли забезпечити їх безперебійне постачання на свій стіл.
Сьогодні британці лебедів уже не їдять. Але традиція рахувати птахів збереглася.
Право на володіння лебедями з монархом ділять лише Почесна компанія виноторговців і Почесна компанія фарбувальників. Це найстаріші у країні гільдії.
Вони також беруть участь у переписі. Але на окремих човнах та у своїй уніформі. Своїх лебедів вони кільцюють.
Нині перепис проводять тільки з науковою та освітньою метою.
[Девід Барбер, королівський інвентаризатор лебедів]:
«Цього тижня у нас багато школярів. Багато хто з них спускається до річки, щоби послухати наші розповіді про лебедів, про те, на яких човнах ми ходимо річкою. І їм дуже подобається, коли ми показуємо їм маленьких лебедят».
Коротке посилання на цю сторінку:
