Берлусконі останнім часом страждав від лейкемії, а недавно в нього розвинулася легенева інфекція. Він помер у цій лікарні в Мілані 12 червня.
Берлусконі кілька разів був прем’єр-міністром у 90-х та на початку нульових. Останній термін його повноважень сплив у 2011 році. І хоча в наш час він не мав жодної посади в уряді, його смерть, імовірно, трохи змінить ситуацію на політичній арені Італії.
Його партія «Уперед, Італіє» — один із членів правої керівної коаліції. Це останнє його звернення до своєї політичної сили, яке він зробив у травні, до того як його госпіталізували.
Водночас постать Берлусконі сприймали досить суперечливо.
[Джованні Орсіна, професор політології університету LUISS у Римі]:
«Берлусконі багато в чому був символом останніх 30 років XX століття. Він змусив переосмислити відносини між політикою та суспільством. Він зробив це як підприємець, а згодом як політик. Можна стверджувати, що із 70-х років більша частина життя італійців протікала в тіні Берлусконі».
Він народився у скромній родині. Замолоду працював співаком на круїзному лайнері та поступово нажив статки у сфері нерухомості, які перетворилися на бізнес-імперію. Працював у галузі будівництва, роздрібної торгівлі, володів футбольними клубами та ЗМІ.
Його багатство та далекоглядність у 90-х привели його в політику. Навколо нього почали спалахувати скандали. Його звинувачували в тому, що він використовував свою владу для захисту ділових інтересів і що за його правління процвітала корупція.
Принаймні сім разів йому висували серйозні звинувачення в хабарництві. Утім, зрештою їх скасували за апеляцією, або в них минув термін давності.
Увагу всього світу привертали сексуальні скандали, пов’язані з Берлусконі: його вечірки «бунга-бунга», а також звинувачення у зв’язках із неповнолітньою.
Останніми роками політик заробив у консервативних колах репутацію старшого державного діяча, який стримує украй правих.
[Джованні Орсіна, професор політології університету LUISS у Римі]:
«Для більшості італійців, я сказав би, для всіх поколінь, Берлусконі був дуже звичним явищем упродовж останніх сорока років. Ми виросли, я виріс, дивлячись канали Берлусконі».
Співчуття щодо смерті політика вже висловили лідери багатьох країн світу.
Коротке посилання на цю сторінку:
