Це крихітне містечко стоїть на колись жвавій залізничній лінії в Південній Австралії. Останній поїзд нею проїхав 1969 року.
[Карен Дрекоу, місцева жителька]:
«Колись давно це місто процвітало».
Через 50 років місцеві жительки Карен та її дочка Тенелле знову повертають людей до Маунт-Мері.
Вони відкрили магазин вживаних речей. Це створило нові можливості для їхніх сусідів.
[Карен Дрекоу, місцева жителька]:
«Сподіваюся, ми зможемо створити щось цікаве, щоб люди приїжджали, щоб усім це подобалося й усі раділи його відкриттю».
Відновлюють і місцевий бар, якому майже 130 років.
Донна Мандерс вирішила переїхати сюди із сім’єю з Мельбурна, коли в неї почалися проблеми зі здоров’ям.
[Донна Мандерс, місцева жителька]:
«Ми шукали місце, де було б спокійно. Осторонь від второваних доріг. Якось я проїжджала тут машиною, і це місце мене привабило».
Багато роботи місцеві жителі виконують безплатно. Для них головне не гроші, а відродження міста.
[Донна Мандерс, місцева жителька]:
«Це місто об’єдналося й відкрило магазин. Вони відремонтували будівлю. Інфраструктура дуже важлива».[Карен Дрекоу, місцева жителька]:
«Мені хотілося б звести поруч невелику будівлю, бо тут нічого немає. Якийсь цегляний будиночок, щоб можна було вечорами переносити туди одяг. Тоді цей будинок можна було б використовувати для заходів».
Попри те, що тут залишилося менш як 40 осіб, мешканці Маунт-Мері звідси їхати не планують. Вони збираються зробити містечко ще привабливішим для тих, хто хоче жити далеко від мегаполісів.
Коротке посилання на цю сторінку:
