Дослідники вивчили дані більш ніж трьох з половиною тисяч дорослих британців. Вони проаналізували спосіб життя учасників, а також зразки їхньої крові, щоб визначити так званий біологічний вік щодо змін ДНК, пов’язаних зі старінням.
За словами дослідників, мистецтво допомагає знижувати рівень стресу і впливає на процеси в організмі, пов’язані із запаленням та роботою імунної системи. Усе це відбивається на механізмах старіння клітин.
[Дейзі Фанкорт, епідеміолог]:
«Фізіологічні процеси й гормони впливають на те, які ділянки нашої ДНК зазнають процесу метилювання – своєрідного “маркування”, через яке ДНК стає складніше зчитувати. Є певні закономірності такого метилювання, які виникають з віком. За ними можна визначити, біологічно людина старша чи молодша за свій вік».
Автори дослідження кажуть, що врахували рівень доходу, освіту, місце проживання та спосіб життя учасників. Вони дійшли висновку, що в людей, які регулярно залучені до культурного життя, темпи старіння приблизно на чотири відсотки нижчі. У середньому їхній біологічний вік виявився майже на рік меншим.
[Дейзі Фанкорт, епідеміолог]:
«Для порівняння, це як ефект від регулярної фізичної активності чи відмови від куріння».
Автори дослідження вважають, що мистецтво не варто сприймати лише як розкіш чи розвагу. На їхню думку, культурне життя може бути частиною профілактики проблем зі здоров’ям та емоційного вигоряння.
Коротке посилання на цю сторінку:
