Але останніми десятиліттями ситуація змінилася. Майже зникли традиційні методи ткацтва та знизився попит на шерсть. Як наслідок, колись цінний ресурс перетворився на відходи. У ЄС щорічно з’являється 200 тисяч тонн нікому не потрібної вовни.
Вихід знайшла хорватська підприємниця Драгиця Єрков. Вона відкрила в місті Оточаць фабрику з перероблення вовни на органічні добрива.
[Драгиця Єрков, власниця фабрики]:
«Відкриваючи фабрику, ми й гадки не мали, що вона розв’язує глобальну проблему. Усвідомили це, лише коли стали відвідувати виставки інновацій. Саме тоді стало зрозуміло, що ми знайшли рішення, якого не знайшов ніхто у світі».
В Австралії та Новій Зеландії розводять спеціальні породи овець, шерсть яких підходить для текстильної промисловості. Але в Хорватії овець тримають для м’яса. З їхньої грубої вовни не вийде м’яких виробів. Проте овець стрижуть щороку, бо такі гігієнічні вимоги. Так з’являються тонни відходів, які важко утилізувати.
Вовна розкладається майже 100 років. Водночас накопичує патогенні мікроорганізми, тому належить до небезпечних відходів. Для повторного використання шерсть треба ретельно прати. Але екологічні норми в багатьох країнах це забороняють. У Європі прати вовну дозволено лише в кількох переробних центрах.
Проте хорватська підприємниця та її колеги винайшли й запатентували кілька машин для очищення вовни й підготування її до перероблення. Головне нововведення — стерилізація озоном, що дає змогу не забруднювати воду.
Спочатку шерсть вилежується два місяці. У цей час у ній гинуть усі паразити. Потім забруднення видаляють у промисловій гребенечесальній машині.
[Драгиця Єрков, власниця фабрики]:
«Після цього проводимо озонотермічну стерилізацію, яка триває близько двох годин за температури до 150 градусів Цельсія. Після стерилізації шерсть подрібнюємо й гранулюємо».
На сільськогосподарському факультеті Загребського університету проводять дослідження добрив з овечої вовни.
[Габріель Ондрашек, дослідник]:
«Після стерилізації вовну можна вважати високоякісним органічним добривом, бо вона безпечна й не має шкідливих побічних ефектів. Звичайно, дуже важливо визначити правильні дози та терміни внесення для кожної культури, щоб оптимізувати застосування добрив для кожного виду рослин».
Також вовна вбирає вологу, тому гранули перетворюються на невеликі резервуари, з яких рослини беруть за потреби воду. До того ж шерсть утримує в ґрунті вуглець і він не потрапляє в атмосферу.
Корисний цей проєкт і фермерам, які тримають худобу. Вони тепер можуть шерсть продавати замість того, щоб думати, як її утилізувати.
Коротке посилання на цю сторінку:
