Тушу тварини знайшли у 2010 році у вічній мерзлоті. Вона збереглася майже ідеально. Зразок назвали Юка.
Науковці секвенують і розшифровують ДНК мамонта, щоб відновити геноми та зрозуміти історію доісторичного виду. Вони кажуть, що тепер основну увагу приділяють РНК, яка, на їхню думку, дасть їм більше інформації.
Раніше РНК уважали надто тендітною, щоб зберігатися більш ніж кілька годин після смерті, не кажучи вже про сорок тисяч років.
[Лав Дален, співавтор дослідження]:
«Цей мамонт зберігся, мабуть, найкраще з усіх знайдених. Більша частина тіла, усі чотири ноги, частина черепа й тулуба збереглися цілими».
Після багатьох років розшифровування в лабораторіях дослідники виявили молекули РНК, які відіграють головну роль у скороченні м’язів і регулюванні метаболізму в умовах стресу.
Науковці стверджують, що це узгоджується з попередніми дослідженнями, які припускали, що мамонтеня зазнало нападу.
[Лав Дален, співавтор дослідження]:
«Це не просто поверхневі подряпини. Вони настільки глибокі, що практично пронизують шкіру мамонта наскрізь. А товщина його шкіри, імовірно, становить 1-2 сантиметри».
РНК повідомляє те, чого не може сказати ДНК. Це миттєвий знімок того, які гени були активними в клітині в конкретний момент життя.
Дослідники стверджують, що виявили багато молекул РНК, які регулювали активність генів у зразках м’язів мамонта. Вони зазначають, що майбутні дослідження можуть розкрити, чи спричиняли конкретні віруси пандемії в минулому.
Коротке посилання на цю сторінку:
