Коли Абдельазіз Алі перевіряв початкову школу, у якій він працював до війни в Судані, він дуже злякався. Під купою одягу він знайшов снаряд, що не розірвався.
У столиці Судану, Хартумі, боєприпаси й досі знаходять на вулицях, у будинках, школах та магазинах.
Водночас сім’ї почали повертатися до районів, які відвоювали збройні сили Судану. Раніше їх контролювали воєнізовані Сили швидкого реагування.
[Абдельазіз Алі, мешканець Хартума]:
«Як я можу не боятися? Щодня я заповнюю по два контейнери боєприпасами, гранатами РПГ та іншими вибуховими предметами. І це школа, дитяча школа».
Розміновують експерти від ООН, яким допомагають волонтери, зокрема й у місті Омдурман. Утім, вони кажуть, що персоналу й грошей бракує, особливо після зменшення допомоги США.
У багатьох районах люди мусять дбати про безпеку самостійно.
Шістнадцятирічний мешканець Хартума Муазар постраждав, коли із сім’єю розбирав удома завали. Йому відірвало руку. Зазнав й інших поранень.
[дядько хлопця]:
«Він сидів на стільці, і снаряд раптово вибухнув».
Національний центр розмінування Судану повідомив, що за час війни знешкодили понад 12 000 боєприпасів. Ще коло 5000 знайшли на відвойованих територіях.
Водночас, за повідомленнями, через вибухи боєприпасів останніми тижнями загинуло принаймні 16 мирних жителів і десятки зазнали поранення. Насправді жертв може бути ще більше.
Коротке посилання на цю сторінку:
