Учений зі США Джон Гопфілд та британсько-канадський учений Джеффрі Гінтон стали лавреатами Нобелівської премії з фізики 2024 року за відкриття, що лягли в основу машинного навчання.
[Ганс Елегрен, секретар Королівської академії наук]:
«Королівська Шведська академія наук сьогодні ухвалила рішення присудити Нобелівську премію з фізики 2024 року Джону Гопфілду (Принстонський університет, США) і Джеффрі Гінтону (Торонтський університет, Канада) за основні відкриття та винаходи, які заклали основу для машинного навчання штучних нейронних мереж».
Гінтон широко відомий як хрещений батько штучного інтелекту. Він потрапив до заголовків газет, коли торік пішов з роботи у великій технологічній компанії, щоб мати можливість вільніше говорити про небезпеку технології, яку він створив. Після новин про нагороду він ще раз про це нагадав.
[Джеффрі Гінтон, лавреат Нобелівської премії з фізики]:
«Я сподіваюся, що ШІ дасть колосальний зиск, колосальне зростання продуктивності та краще життя всім. Я переконаний, що він зробить це в охороні здоров’я. Але мене непокоїть, що це також може призвести до поганих речей, і, зокрема, коли ми отримаємо щось розумніше, ніж ми самі. Ніхто насправді не знає, чи зможемо ми це контролювати».
91-річний Гопфілд — почесний професор Принстонського університету — створив асоціативну пам’ять, яка зберігає і відновлює зображення та інші типи закономірностей у даних.
[Джон Гопфілд, лавреат Нобелівської премії з фізики]:
«Як фізик, я дуже непокоюся через речі, які неможливо контролювати, які я недостатньо добре розумію, і коли незрозумілі межі, до яких можна довести цю технологію. Питання в тому, що ШІ та нейронні мережі, які виникли з фізики та комп’ютерної науки, тепер здаються абсолютними чудесами. Але ми не розуміємо, як це працює».
Премія передбачає грошову нагороду — 11 мільйонів шведських крон. Це мільйон 100 тисяч доларів. Її розділять між двома лавреатами.
Коротке посилання на цю сторінку:
