Австрійська ерцгерцогиня Марія-Антуанетта вийшла заміж за Людовіка XVI у 1770 році. А через чотири роки почала модернізувати свої покої. Її вимогливість та нетерплячість навіть викликали осуд першого королівського архітектора.
[Елен Делалекс, куратор Версальського палацу]:
«Спостереження за успіхами Марії-Антуанетти, яка брала участь у роботі, дає дуже точний і правдивий портрет королеви. Усі риси її особистості виходять на перший план: неймовірна зухвалість, нетерпіння, суворі стандарти – вона хотіла лише кращого; бажання завжди йти в ногу з часом і смак, який був дуже мінливим».
У цих покоях Марія-Антуанетта гралася з дітьми та приймала обмежене коло друзів. Тут збереглося багато особистих речей королеви.
[Елен Делалекс, куратор Версальського палацу]:
«У Версалі багато творів мистецтва, але мало таких, які королева використовувала в повсякденному житті. Ми показуємо тут переносну скриню. У ній зберігався дитячий одяг першого сина – спадкоємця престолу. Скриня чудова. Вона оббита шовковою тканиною з ручним розписом».
В апартаментах є картина, виконана художником-декоратором Жан-Батистом Удрі.
[Елен Делалекс, куратор Версальського палацу]:
«Королева любила ананаси. Вона сама обрала чудову картину цього фрукта Жан-Батиста Удрі для прикрашення кабінету, розташованого на другому поверсі замку».
У кімнати Марії-Антуанетти пускатимуть лише невеликі екскурсійні групи до 10 осіб.
Коротке посилання на цю сторінку:
