[Дара Хан, учитель]:
«Це широка річка, яка бере початок у (сусідній) провінції Кунар. Навесні води значно більше. Ми перепливаємо її на автомобільних камерах, що спричиняє багато проблем. Це досить ризиковано».
У школі на вчителів чекає більш як тисяча учнів, зокрема дівчаток, які ходять до початкових класів. Навчальний заклад відкрився у 2004 році. Але вже за три роки міністерство освіти заявило, що будівля в аварійному стані й користуватися нею не можна. Тепер уроки здебільшого проходять на вулиці.
[Нур Рахман, учитель]:
«Наші діти навчаються просто неба. Іноді йде дощ, і вони збираються у двох чи трьох класах. Територія не огороджена. Учителі працюють на вулиці, бо немає кабінету, і машини, що проїжджають, відволікають учнів».
Проблема ще й у тому, що бракує підручників. Востаннє школа отримувала їх чотири роки тому.
Учителям платять мізерну зарплату — від шести до восьми тисяч афгані — це від 70 до 90 доларів на місяць. Але іншої можливості заробити ці освітяни не мають.
[Нур Рахман, учитель]:
«Моєї зарплати не вистачає, щоби прогодувати сім’ю. Маю борги, і вони щомісяця зростають».
В Афганістані з 1979 року не припинялися збройні конфлікти. Це зробило його однією з найбідніших і найменш розвинених країн світу.
Економічна ситуація погіршилася ще більше, коли в серпні 2021 року владу захопив «Талібан». Жодна країна світу не визнала владу талібів в Афганістані легітимною.
Коротке посилання на цю сторінку:
