Їх подають у ресторанах і, звісно, готують удома. Гостям країни важливо знати, як правильно вживати цю страву. По-перше, хінкалі їдять руками. По-друге, приправляти їх можна лише перцем. Жодних соусів чи майонезу.
Але приїхавши до Грузії, хінкалі можна не просто скуштувати, а й приготувати самостійно. Такі курси стали хітом серед мандрівників.
У столиці Тбілісі лікар на пенсії Ірина проводить уроки кулінарії прямо у своїй вітальні.
[Ірина Джандієрі, кулінарний інструктор]:
«Традиційні міські хінкалі. Отже, ми в м’ясо нарізатимемо цибулю, часник, зелень петрушки й кінзу».
Начинку роблять із суміші яловичого та свинячого фаршу, трав та спецій. Потім хінкалі варять і подають гарячими.
Водночас велике значення має кількість складок. Їх має бути щонайменше 18. Заведено вважати, що так хвостик швидше остигає. За нього зручніше братися. Також прийнято його не з’їдати, а лишати на тарілці. За ними можна визначити, скільки хінкалі вже з’їли.
[Крістін Мамасахлісі, покупниця]:
«Кожного тижня ми влаштовуємо в сім’ї день хінкалі. Насправді в кожному домі готують свої. Ця страва — чудова нагода зустрітися з друзями й родичами. Тут усе обертається довкола хінкалі. Це не просто страва — це невіддільна частина грузинської культури й ідентичності».
Точне походження страви ніхто не знає. Відомо лише, що їх готують у містах та селах усієї країни століттями. І в різних регіонах досі сперечаються про те, хто їх винайшов і хто робить їх найкраще.
Сучасні версії мають безліч варіантів начинки, таких як грузинський сир сулугуні, гриба й картопля.
[Крістін Мамасахлісі, покупниця]:
«Річ у тім, що хінкалі готувати просто, але складно зробити їх красивими. Треба, щоб вони були певного розміру, мали певну кількість складок. Та головне, звісно, смак».
Коротке посилання на цю сторінку:
