Він виготовляє металеві вироби, потім продає на ринку лікувальні креми, капці й мед. А наприкінці дня перетворюється на футбольного тренера.
Армоа живе в невеликій квартирі на околиці Буенос-Айреса. Працює сім днів на тиждень.
[Хорхе Армоа, місцевий житель]:
«Ситуація складна. Зарплати низькі, усе дорого. Іноді грошей бракує».
Аргентина намагається подолати найважчу економічну кризу. Щорічна інфляція вже сягнула 102,5 %. Як очікують, вона зросте ще більше. Водночас суворі заходи контролю за рухом капіталу знецінюють національну валюту й спустошують запаси іноземної.
В Аргентині живе 46 мільйонів осіб. Багато хто не може купити навіть основні харчі. Приміром, Армоа з його трьома зарплатами та платнею дружини часто ледь вистачає, щоб придбати все необхідне й оплатити рахунки.
[Хорхе Армоа, місцевий житель]:
«Іноді не вдається прожити на наявні гроші до кінця місяця. Не можу заплатити за електроенергію, воду, сплатити дуже високі податки. На одну зарплату прожити неможливо. Тоді треба працювати вдвічі більше».
Водночас держава намагається ліквідувати великий дефіцит бюджету й зменшити витрати в умовах нестачі доларів і посухи, що шкодить сільському господарству.
Коротке посилання на цю сторінку:
