Автори пояснюють: у своїй роботі вони не оцінювали чисельність колоній та успіх розмноження. Завдання дослідження — показати, у яких районах поєднання екстремальної спеки, штормів та інших явищ найбільше б’є по пінгвінах, а також по їхній їжі, наприклад, крилю.
[Міріам Хімено, провідна авторка дослідження]:
«Якщо дивитися на сумарну інтенсивність екстремальних явищ, ми виявили, що на суші найбільше страждають африканські пінгвіни та пінгвіни островів Снерс. А якщо дивитися на море, то за інтенсивністю найсильніший удар припадає на імператорських пінгвінів і пінгвінів Аделі».
Причому вплив екстремальної погоди на різні види неоднаковий. Так, галапагоські пінгвіни майже не вразливі до частих штормів та інших аномалій. Вид звик до таких катаклізмів і переносить їх ліпше за інших.
Клімат також не позначається на популяції пінгвінів дженту та королівських. Їх чисельність в Антарктиді та на деяких островах регіону збільшується.
Проте чисельність очкових пінгвінів в акваторії моря Скоша помітно знижується. Одна з причин — зменшення площі морського льоду. Також зникають ділянки, де розвивається криль — їхній основний корм. Через це ж потерпають і пінгвіни Аделі.
[Норман Реткліфф, орнітолог Британської антарктичної служби]:
«Це пов’язано з тим, що можна назвати екстремальним погодним явищем, коли сильні західні вітри зруйнували морський лід, на якому пінгвіни гніздяться, і де підростають пташенята. Пташенята впали у воду й майже напевно потонули».
Автори дослідження пропонують виділяти «гарячі точки» ризику з огляду на місцеві людські чинники — рибальство та туризм. На їхню думку, щоб зберегти види, треба застосовувати адаптивне управління.
Коротке посилання на цю сторінку:
