[Керстін Енфло, член Нобелівського комітету]:
«За останні 200 років світ пережив зростання, якого раніше не було в історії людства. Це зростання підвищило нашу якість життя в багатьох аспектах. Але 200 років — це все ж таки короткий відтинок порівняно з довгим періодом застою, який був до цього. Роботи лауреатів нагадують нам, що прогрес не можна сприймати як належне. Натомість суспільству потрібно стежити за чинниками, які породжують і підтримують економічне зростання. Це наукові інновації, креативна руйнація та суспільство, відкрите до змін».
Дослідники показали, що стійке економічне зростання можливе, коли наука та практичні розробки працюють разом, а суспільство відкрите для змін. На їхню думку, інновації та нові технології постійно витісняють старі, створюючи рух і розвиток економіки навіть в умовах конкуренції.
Один з лауреатів Пітер Говітт як приклад навів роль технологічного прогресу в розвитку економіки США. Він також розповів, які чинники, на його думку, допомагали країнам досягати успіху.
[Пітер Говітт, лауреат Премії пам’яті Нобеля з економічних наук]:
«Найбільші досягнення в технологічному прогресі, які стимулювали економічне зростання США, — спочатку в сільському господарстві, пізніше під час другої промислової революції, а потім в інформаційних технологіях — пов’язані зі співпрацею між регіональною владою, яка часто керувала дослідженнями, університетами та бізнесом. І я сподіваюся, що це триватиме й у майбутньому».
Премію пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук заснував у 1968 році Шведський центральний банк.
Коротке посилання на цю сторінку:
