[Бернадетт Глас, мешканка Аделаїди]:
«Це було зовсім не страшно, і в глибині душі я знала, що це не психічне захворювання».
Після того як кілька лікарів відмовили їй у допомозі, вона почала шукати її в інтернеті. Так дізналася про синдром Шарля Бонне.
[Мері Вукічевич, ортоптист]:
«Це зорові галюцинації в людей з нормальним когнітивним розвитком, але з порушеннями зору».
За синдрому Шарля Бонне люди бачать те, чого насправді немає, але водночас вони перебувають при здоровому розумі.
[Скот Мюрден, голова Фонду синдрому Шарля Бонне]:
«Картини яскраві та насичені».
Багато пацієнтів не наважуються говорити про галюцинації. Бояться здатися божевільними.
[Мері Вукічевич, ортоптист]:
«Про синдром Шарля Бонне дуже мало інформації».
Дослідники також зазначають, що немає єдиної системи для діагностики синдрому Шарля Бонне. Вони закликають провідні медичні організації розробити офіційні рекомендації.
[Скот Мюрден, голова Фонду синдрому Шарля Бонне]:
«Це могло би позбавити пацієнтів місяців, або й років зайвої тривоги, страждань і мовчання».
Синдром Шарля Бонне виникає, коли зоровий нерв кори головного мозку перестає отримувати вхідні сигнали й стає гіперактивним. Він запускається самостійно, і в результаті людина бачить найрізноманітніші галюцинації. Вони можуть зникнути, якщо заплющити очі або поморгати.
Коротке посилання на цю сторінку:
