[Ганс Еллегрен, секретар Шведської королівської академії наук]:
«Шведська королівська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2025 року Джону Кларку з Каліфорнійського університету в Берклі, Мішелю Деворе з Єльського університету та Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, а також Джону Мартінісу з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі — за відкриття мікроскопічного квантовомеханічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі».
Експерименти, які вчені провели в середині 80-х років минулого століття, довели, що квантові ефекти можна бачити не тільки в мікросвіті, а й на макрорівні. Ці дослідження стали важливим кроком у розвитку квантових технологій: від датчиків до комп’ютерів.
Роботи Кларка, Деворе та Мартініса заклали основу для наступного покоління квантових технологій. За оцінкою академії, вони відкривають нові можливості для розвитку квантової криптографії, обчислень і сенсорних систем.
[Джон Кларк, лауреат Нобелівської премії з фізики]:
«Я мало не впав. Я був приголомшений. Це те, про що я ніколи-ніколи в житті не мріяв».
[Мішель Деворе, лауреат Нобелівської премії з фізики]:
«Я дуже радий за свою дружину, я радий за своїх колег, що всі вони отримають премію».
[Джон Мартініс, лауреат Нобелівської премії з фізики]:
«Ми побудували кілька електричних ланцюгів, у яких струм і напруга справді підкоряються законам квантової механіки в деталях. І це справді показало, що квантова механіка — це не просто якесь явище, яке описує роботу атомів, а досить загальна теорія».
Премія становить 11 мільйонів шведських крон. Це близько мільйона 200 тисяч доларів. Суму поділять між трьома лауреатами.
Коротке посилання на цю сторінку:
