[школяр]:
«Я багато чого дізнався на уроці. Завчав таблицю множення, учився додавати та віднімати, вивчив кілька віршів і дізнався про причини пожеж. Усе дуже цікаво».
У західній частині Чалан-Білу ходять по селах 26 човнів-шкіл. У них навчається 2200 дітей. До того ж плавучі школи працюють цілий навчальний рік, а не лише під час мусонів.
[Сахіна Хатун, вчителька]:
«Наші заняття проходять безперервно, попри погану погоду та щорічні повені. Ми ніколи не закриваємося. Тому батьки люблять нашу школу».
Плавучі школи з’явилися тут у 2000-х роках. Ідея належить місцевому жителю Мохаммеду Резвану. Для багатьох сімей цей проєкт став рятівним кругом.
[Суфія Хатун, мама школяра]:
«Ми не мали можливості вчитися, оскільки школи були далеко (від дому). Плавучі школи дуже зручні, бо наш син може там навчатися. Сподіваюся, колись він досягне успіху».
У плавучих школах здобуло освіту більш як 22 500 осіб. Багато хто потім закінчив виш і знайшов хорошу роботу. Цей досвід перейняли й в інших країнах, зокрема в Нігерії, Філіппінах та Камбоджі.
Коротке посилання на цю сторінку:
