Тепер цей шлях повторила копія старовинного паротяга. Локомотив №1 був інноваційним інженерним досягненням. Водночас він не схожий на інші паротяги, бо не пихкає.
[Тім Данн, історик залізниць]:
«Він переважно побудований з дерева та заліза, а не сталі. Тож 200 років тому кілька людей сконструювали й уручну зібрали цей експериментальний паротяг. А він самостійно рухався й тягнув за собою десятки вагонів».
Ця подія в Англії проклала шлях для розвитку залізничного сполучення в усьому світі. Люди знайшли спосіб економно подорожувати та перевозити вантажі на великі відстані.
[Тім Данн, історик залізниць]:
«Ще в 1825 році люди розв’язували такі проблеми: як безпечно, надійно, ефективно та раціонально перевозити велику кількість людей, товарів та вантажів. Тепер це й робить залізниця, і робить це ефективно».
Залізничний транспорт, як і раніше, розвивається й удосконалюється. У Японії надшвидкісні потяги експлуатують уже понад 60 років. Нині їхня швидкість сягає 285 кілометрів за годину.
А в Індії уряд недавно почав один з найамбітніших залізничних проєктів у країні. Нова дорога вперше сполучить Кашмірську долину з великими індійськими рівнинами. Лінія проходитиме через 36 тунелів і 940 мостів. Вартість проєкту — приблизно п’ять мільярдів доларів.
На думку експертів, залізниця, безумовно, має майбутнє. Тільки у Великій Британії пасажири здійснюють 1,7 мільярда поїздок на рік. Отже, попри конкуренцію з боку автомобілів, автобусів та літаків, потяги лишаються невіддільною частиною транспортної мережі.
[Тім Данн, історик залізниць]:
«Не літайте літаком, літайте потягом, бо він доставить вас із центру міста до центру. Подорож буде комфортною. Вуха не закладає, якщо він, звісно, не швидкісний. Ви милуєтеся ландшафтом, зустрічаєте чудових людей, а безліч станцій залишають незабутні враження. Літати потягом значить жити».
Коротке посилання на цю сторінку:
