[Агнес Намбозо, медсестра]:
«Жінки більше за чоловіків бояться підійматися сходами. Але для мене це стало рутиною. У мене немає проблем із підйомом сюди, і я відчуваю, що ці люди потребують наших послуг, як і всі інші. Ось чому я завжди приходжу й надаю їм допомогу».
Місцеві жителі зізнаються, що без її допомоги доступ до медпослуг був би майже неможливим.
[Годфрі Манана, житель села]:
«Ми не можемо вчасно дістати медичну допомогу через те, що живемо у важкодоступній місцевості. Деякі медичні заклади дуже далеко, і вагітні жінки іноді народжують дорогою».
Агнес також приносить ліки лежачим пацієнтам з ВІЛ чи туберкульозом, допомагає вагітним і літнім людям.
[Ванєнзе Рут, мешканка села]:
«Поки вона не почала приходити, ми спускалися вниз, у Зему. Іноді ми навіть не завершували вакцинацію дітей, бо шлях надто довгий. Коли вона прийшла, вона дуже нам допомогла».
Роботу ускладнює негода та неякісні дороги.
[Агнес Намбозо, медсестра]:
«І ще питання з логістикою і, звичайно, з виплатами. Так, нам дають надбавку за те, що ми приїздимо на вакцинацію, але її замало».
Попри труднощі, Агнес навчається й водночас працює в селах, залишаючись єдиною надією для сотень сімей, що живуть на схилах гір.
Коротке посилання на цю сторінку:
