Спадщина Верді: будинок, де разом живуть старенькі та молоді музиканти

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Будинок Верді
Мілан, Італія

Звичайний день у будинку Верді. Кілька мешканців зібралося, щоб виконати уривок з опери «Набукко» великого італійського композитора Джузеппе Верді.

Одна з учасниць імпровізованого хору — 95-річна Біссі Роман. Вона живе в цьому будинку в Мілані останні три роки.

Понад сто років тому Джузеппе Верді звів будинок, щоб дати змогу малозабезпеченим музикантам провести останні роки життя серед музики.

[Біссі Роман, мешканка будинку Верді]:
«Я залишилася зовсім сама, у мене немає сім’ї, але тут я знайшла свою родину, і це найцінніше. І звісно, я дуже пишаюся, що мешкаю в знаменитому будинку Верді. Як не бути сповненою гордості, коли живеш тут і дихаєш тим самим повітрям, яким дихав один з найбільших геніїв італійської музики».

Будинок Верді відкрився в січні 1901 року, за рік після смерті композитора. Спочатку призначався лише для музикантів поважного віку й був готовим значно раніше. Проте Верді хотів уникнути подяк, тому попросив заселити будинок лише після своєї смерті.

Сьогодні тут живе 25 стареньких мешканців, які потребують догляду, і 40, які справляються самі. Також у будинку Верді знімає кімнати приблизно 20 студентів-музикантів, що навчаються в престижних вишах, таких як Академія «Ла Скала» чи Міланська консерваторія.

[Коррадо Нері, музикант і квартирант будинку Верді]:
«Досвід, яким вони діляться, дуже важливий. Тут можна не лише ділитися музикою й досвідом, але й заводити дружбу».

Будинок Верді не отримує жодного державного фінансування. Жителі щомісяця оплачують своє проживання. Сума залежить від їхнього доходу. Середня вартість становить 700 євро. Також багато людей жертвують дому гроші та інструменти.

Джузеппе Верді — один з найвизначніших композиторів XIX століття. Серед його найвідоміших опер «Травіата», «Ріголетто» і «Трубадур».