Бізнесмени Гонконгу змушені закривати магазини

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

48-річний Джекі Юй відкрив у Гонконгу японський сувенірний магазин понад десять років тому. Тоді туристичний і торговий район Монг-Кок був гамірним центром, заповненим кіосками та вуличною їжею.

Нині ж деякі райони заледве лишаються на плаву через низку чинників: масову еміграцію місцевих жителів, а також через те, що багато хто їде закуповуватися до Японії або материкового Китаю.

Юй каже, що змушений закрити свій магазин і перейти на онлайн-продажі.

[Джекі Юй, власник магазину]:

«Мені хочеться плакати, коли я про це кажу, бо я веду цей бізнес уже тривалий час і мені дуже не хочеться його залишати. Але вибору немає. Загальна (економічна) ситуація змусила мене це зробити. Бо якщо я не закрию магазин, то просто не матиму грошей, щоб платити за оренду».

Гонконг колись був магнітом для багатих гостей із материкового Китаю. Нині ж він важко відновлюється після пандемії COVID-19. Ситуацію ускладнює висока орендна плата та брак робочої сили.

До того ж люди масово емігрують через посилення політики адміністрації, на яку дедалі більше впливає компартія Китаю. Зокрема, через закон про нацбезпеку, який дав змогу владі переслідувати опозицію, дисидентів та правозахисників.

Як наслідок, після того, як торік Гонконг відкрив кордон із материковим Китаєм, Рада з туризму зафіксувала зменшення кількості відвідувачів із материка на 63 %, як порівняти з 2019 роком.

[Джекі Юй, власник магазину]:

«Коли пандемія закінчилася та відкрилися кордони, наш бізнес фактично став гіршим, ніж був під час пандемії. Обсяг продажу впав удвічі. Здебільшого через те, що багато наших постійних клієнтів емігрувало».

Зменшуються й прибутки від одноденних туристів. 2023 року вони витрачали в Гонконгу на 36 % менше, ніж було до пандемії 2020-го.