Це недавня фотографія туманності Гелікс високої роздільної здатності, яку зробив космічний телескоп Джеймса Вебба.
У центрі туманності, яку також називають «Оком Бога», міститься білий карлик – залишок зірки, що вмирає, яка скидає зовнішні шари на останніх етапах свого життя.
Космічний телескоп Джеймса Вебба за допомогою своєї інфрачервоної камери наблизив зображення й показав складну шарувату структуру цієї величезної хмари.
[Річард Массі, професор обчислювальної космології]:
«Дивовижна туманність Гелікс нагадує потік води, що тече повз купи каміння або чогось подібного. Всі речовини, які відшарувались від зірки, зовнішні шари зірки, що відокремилися на ранній стадії вибуху, оточують її, а потім проходять крізь неї».
Туманність Гелікс розташована в сузір’ї Водолія на відстані близько 650 світлових років. Її відносна близькість до Землі робить її найпопулярнішим об’єктом досліджень.
[Мікако Мацура, астроном]:
«У цьому конкретному випадку найгарячіший іонізований газ міститься в центрі, а холодний молекулярний газ – зовні. Різний колір обумовлений різними частинами атомів та молекул. Це схоже на око».
Коли зірки, подібні до нашого Сонця, досягають кінця свого життя, у них закінчується паливо, і вони втрачають енергію, яка утримує їх разом.
Їхні зовнішні шари викидаються і розсіюються в космосі. Однак вони не зникають. Натомість вони можуть стати частиною нових зірок та нових планет.
Коротке посилання на цю сторінку:
