Це рай для любителів птахів. Їхні крики долинають зусебіч.
А це подружжя житиме тут щонайменше весь наступний рік. Це нові доглядачі.
[Лі Кемерон, доглядачка]:
«Він виявився меншим, ніж я уявляла. Але, щиро кажучи, якби я мала крокомір, то він би показав, що я тут роблю більше кроків, ніж удома».
[Дон Кемерон, доглядач]:
«Ми не особливо розраховували на успіх, але, на наш великий подив, нам пощастило».
Кемерони не з чуток знають, як це — жити далеко від цивілізації. Вони вже провели час на кількох ізольованих островах Тасманії.
[Дон Кемерон, доглядач]:
«Треба бути винахідливим, бо поблизу немає жодного великого господарського магазину».
Відбір волонтерів проводять за конкурсом. Але заяву може подати не кожен. Перевагу віддають тим, хто вже залучений до охорони рифу й має досвід волонтерської роботи.
Головні критерії: досвід у захисті природи, навички обслуговування інфраструктури, готовність жити в ізоляції, а також уміння працювати з туристами й волонтерами.
Це колишні доглядачі, які передають острів наступникам.
[Колін Мусон, колишній доглядач]:
«Це дуже значуще місце в міжнародному масштабі завдяки дослідженням, які проводять на рифі».
[Рената Мусон, колишня доглядачка]:
«Це феноменальний острів з погляду різноманітності сезонного життя, як морського, так і пташиного».
Життя тут — постійна робота в суворих умовах, але Дон і Лі до цього готові.
[Лі Кемерон, доглядачка]:
«Я вважаю, що якщо надто довго сидіти на місці, то старієш. Я просто поки що не готова старіти».
Коротке посилання на цю сторінку:
