Але на початку шляху корабель потрапив у шторм, через що пошкодилося вітрило на бізань-щоглі. Це змусило екіпаж покладатися на мотор та інше вціліле вітрило. Тому судно не змогло сповна використати енергію вітру.
[Жан Зануттіні, голова компанії ― власника вітрильника]:
«Це нагадує про те, що судно пілотне. Ми стараємося зрозуміти, як використовувати такі великі вітрила для трансатлантичного переходу, особливо в Північній Атлантиці. Рік добігає кінця, і настав сезон зимових штормів».
Водночас голова компанії-власника зазначає, що судно показало свою витривалість. Попри пошкодження, воно прибуло до пункту призначення з мінімальною затримкою.
Вантажний вітрильник збудовано так, щоб зменшити викиди парникових газів на 80–90% порівняно з традиційними дизельними вантажними суднами. Проєкт розробили французькі військово-морські інженери.
Також у світі є модернізовані кораблі, оснащені вітрилами. Такі судна можуть забезпечити зменшення викидів до 20% без внесення змін в експлуатацію.
Коротке посилання на цю сторінку:
