У них заплутуються морські мешканці, а самі сіті повільно розкладаються й перетворюються на мікропластик. Той своєю чергою отруює воду, а ще потрапляє до харчового ланцюжка.
[Александер Ставракуліс, волонтер]:
«Сітка-примара створює мертву зону, у якій немає нічого живого. Життя зникає. Тому важливо видалити ці сіті якнайшвидше».
Колись Сап’єнца була відома чистими водами та великим морським біорізноманіттям. Нині все це опинилося під загрозою.
Працівники екологічних організацій стараються зібрати сіті, перш ніж ті завдадуть непоправної шкоди. У роботі беруть участь і волонтери.
[Александер Ставракуліс, волонтер]:
«Ми не можемо просто стояти й дивитися, як гине підводний світ. Ми несемо відповідальність перед природою і маємо діяти».
Водночас екологи кажуть, що в законодавстві Греції є прогалини, тому рибальські ферми та рибалки можуть безкарно забруднювати море викинутими сітями.
Коротке посилання на цю сторінку:
